За найскромнішими прогнозами станом на 20 березня, знадобиться півроку, щоб відновити повноцінне постачання енергоресурсів Перською затокою на рівні, який був до початку бомбардування Ірану американськими та ізраїльськими військами. А отже, доведеться або економити, щоб стримувати попит на паливо, або змиритися на цей період з високими цінами. Обидва сценарії матимуть наслідки для світової економіки загалом, і для американської – зокрема. А економіка США і без цього не може набрати обертів через сумнівні реформи президента Дональда Трампа.
Енергетичний шок
Більшість експертів вже визнали: енергетичний шок, викликаний операцією проти Ірану, буде головним рушійним фактором змін у американській економіці у 2026 році. Блокування Ормузької протоки, через яку проходить приблизно 20% світової нафти, вже призвело до різкого зростання цін на нафту та газ. Якщо найближчими днями не розблокувати цей шлях, ціни можуть зрости ще більше — аж до $150–180 за барель у разі затягування конфлікту.
Американські експерти дедалі частіше називають кризу в районі Перської затоки потенційно найбільшим енергетичним шоком за останні десятиліття, і головна причина цього — унікальне поєднання географії, масштабів поставок і обмежених альтернатив.
Центральним вузлом ризику є Ормузька протока — вузький морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значні обсяги скрапленого газу. Будь-які перебої — навіть часткові чи короткострокові — миттєво впливають на глобальний баланс попиту і пропозиції, адже замінити такі обсяги швидко практично неможливо.
Економісти наголошують, що на відміну від попередніх криз, нинішня ситуація накладається на вже напружений енергетичний ринок.
Після пандемії та геополітичних потрясінь попит на енергоносії відновився швидше, ніж пропозиція, а резервні потужності видобутку у світі залишаються обмеженими. Це означає, що навіть невелике скорочення експорту з регіону може спричинити непропорційно різке зростання цін. Додатковим фактором є те, що країни Перської затоки — зокрема Саудівська Аравія, ОАЕ та Кувейт — експортують переважно “дешеву” у видобутку нафту. А вона є критично важливою для стабільності світових цін.
Крім того, на відміну від нафтових криз 1970-х років, сучасна глобальна економіка значно більш інтегрована, а енергетичні ринки — взаємопов’язані.
Подорожчання нафти швидко передається на ціни газу, електроенергії, транспорту та виробництва, створюючи ланцюгову реакцію в усій світовій економіці. Це підсилюється фінансовими ринками: спекулятивні операції, хеджування та перерозподіл капіталу можуть додатково розгойдувати ціни.
Негативний сценарій
На думку голови Федеральної резервної системи США Кріса Воллера, якщо війна з Іраном триватиме ще кілька місяців, американські споживачі почнуть струмувати свої витрати. А саме споживчі витрати становлять дві третини економічної активності США. Тобто у такому випадку можна прогнозувати падіння економіки США.
«Вони дивляться на свій бензобак, вони дивляться на ціну, і вони бачать, скільки коштів йде на їхню машину порівняно з іншими витратами. Це починає впливати на погляди споживачів на сімейну економіку. Тож усі ці речі можуть призвести, я не хочу сказати, до рецесії, але раптово до набагато більшого ослаблення економіки, ніж ми очікували», – сказав Воллер.
Президент Дональд Трамп закликав ФРС знизити процентні ставки, щоб стимулювати економіку США. Однак посадовці центрального банку цього року поки що вирішили зберегти процентні ставки на поточному рівні, оскільки вони аналізують наслідки тарифної війни Трампа з усім світом та фіксують ослаблення ринку праці.
Але Воллер, якого Трамп призначив на цю посаду під час свого першого терміну, і який був у короткому списку Трампа на заміну голови ФРС Джерома Пауелла, сказав, що був готовий знизити ставки, доки не побачив лютневий звіт про зайнятість. А у звіті сказано, що економіка США втратила 92 000 робочих місць того місяця.
«Схоже, що це буде набагато триваліший конфлікт. А ціни на нафту залишатимуться високими протягом тривалішого часу. Тож це свідчить про те, що інфляція буде більшою проблемою, ніж я казав раніше», – зазначив Воллер.
Негативний сценарій також передбачає, що Федеральна резервна система США може бути змушена довше утримувати високі відсоткові ставки, що, у свою чергу, стримує кредитування, інвестиції та ринок нерухомості.
Негативний сценарій
Інші експерти вважають, що разом з негативним впливом варто очікувати і позитивні моменти. Наприклад, одночасно з’являються вигоди для енергетичного сектору США і ризики для ширшої економіки.
Передусім високі ціни на нафту означають значне зростання доходів для найбільших американських енергетичних компаній, зокрема ExxonMobil та Chevron, які вже придивляються до нафти Венесуели. Для них блокування Перської затоки це прямий фінансовий плюс: дорожча нафта підвищує маржу видобутку, стимулює інвестиції у нові проєкти та збільшує прибутки акціонерів. Тобто нафтові компанії, які не пов’язані з Близьким Сходом, можуть отримати надприбутки у десятки мільярдів доларів, особливо якщо ціни триматимуться високими тривалий час.
В першу чергу це стосується США. За останнє десятиліття Штати перетворилися на одного з найбільших виробників нафти у світі завдяки сланцевій революції. Це означає, що країна менш залежна від імпорту, ніж, наприклад, держави Європи чи Азії. Відповідно, прямий шок від перебоїв у Перській затоці для США є м’якшим: частину внутрішнього попиту можна покривати власним видобутком.
Однак ці переваги не перекривають усіх ризиків. Навіть попри високий власний видобуток, ціни на пальне в США формуються на глобальному ринку. Тому подорожчання нафти автоматично означає зростання цін на бензин і дизель у середині Штатів, що вже відбувається і б’є по домогосподарствах і бізнесу. Далі виникає інфляційний ефект, що ми вже розглянули у негативному сценарії.
Тобто: енергетичні компанії виграють, але більшість інших секторів — від авіації до роздрібної торгівлі — стикнуться з підвищенням витрат. У підсумку відбудеться перерозподіл доходів усередині економіки, але не обов’язково її загальне зростання.
В обох випадках у Трампа є не більше місяця, щоб з мінімальними втратами, розблокувати Перську затоку та відновити постачання нафти та газу до споживачів. Так, ще піде час на відновлення вже пошкодженої інфраструктури. Однак при такому сценарії можна очікувати, що до середини літа нафта відіграє ціну до $70 за барель марки Brent.
Інакше Трамп суттєво похитне американську економіку, а з нею — шанси Республіканської партії знову отримати більшість у Конгресі США. Спостерігаємо…
