Що варто очікувати в банківському секторі у другому кварталі? Які депозитні пропозиції будуть найбільш цікаві населенню? Чи змінять фінустанови свою кредитну політику? Поо все це в бліцінтерв’ю виданню Invest News розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління банку “Глобус”.
Сергію, яким, на вашу думку, буде другий квартал для банківської сфери і для економіки загалом?
– Другий квартал навряд чи буде простим. І причина не лише у війні як такій. Ситуація в банківській сфері залежатиме передусім від загальних економічних показників, зокрема від міжнародної фінансової допомоги, а також від стратегії Нацбанку, спрямованої на підтримку гривні та збереження балансу на валютному ринку.
Що може стати головним ризиком найближчих місяців?
– Один із найвідчутніших чинників — це пальне. Ми вже бачимо, що через його подорожчання інфляційний тиск значно посилився. А далі все дуже просто: дорожче пальне автоматично означає дорожчу логістику, виробництво, послуги. Тобто цей чинник швидко розходиться по всій економіці.
Наскільки серйозним є це здорожчання?
– Якщо говорити про березень, то впродовж місяця бензин А-95 зріс у ціні майже на 14%, а дизель подорожчав ще дужче — на 36% з лишком. Це дуже відчутно. Саме тому я не виключаю, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може збільшити облікову ставку до 16%.
Тобто Нацбанк може відповісти саме жорсткішою монетарною політикою?
– Саме так. Такий крок має стримати ціновий тиск і водночас стати запобіжником подальшої девальвації гривні. У нинішніх умовах це цілком логічне рішення.
А якою ви бачите інфляцію у другому кварталі?
– За моїми розрахунками, сумарний рівень інфляції у другому кварталі не перевищить 1,8-2%. Це дасть змогу втримати річний показник у межах 8-8,5%. Але відверто скажу: з квітня по червень включно очікується пік інфляційної напруги.
Чому окремо наголошуєте ще й на міжнародній фінансовій допомозі?
– Тому що для України критично важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила ритмічно, прогнозовано і в повному обсязі. Саме від цього значною мірою залежить макрофінансова стійкість держави, курсова рівновага та здатність уряду своєчасно виконувати всі пріоритетні бюджетні зобов’язання.
Якщо перейти до банківських продуктів: що відбуватиметься з депозитами?
– Банки й надалі орієнтуватимуться на рівень облікової ставки, бо саме вона фактично формує вартість грошей на ринку. Якщо облікова ставка зросте до 16%, то ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами може піднятися до 19,5%. А це вже буде серйозним орієнтиром для депозитної політики банків.
Тобто ставки за вкладами теж можуть піти вгору?
– Так, цілком імовірно. Середні ставки, залежно від строку розміщення коштів, можуть зрости до 14,5-15,5%, а максимальні пропозиції — знову перетнути позначку 17% річних.
Які депозити ви б назвали найцікавішими для громадян?
– Насамперед гривневі вклади терміном на 6-9 місяців та на 1 рік. Саме вони, на мою думку, дадуть змогу отримати оптимальний дохід, що суттєво перекриватиме інфляційні прогнози.
Тобто гривневі депозити зараз можуть бути вигіднішими, ніж здається?
– Безумовно. За попередніми оцінками, гривневі вклади не лише будуть здатні проіндексувати заощадження громадян, а й дадуть можливість отримати пасивний прибуток на рівні 3-4%.
А що з кредитуванням? Чи буде воно дорожчати?
– Комерційні банки, найімовірніше, зосередяться на збереженні поточного рівня ставок. Але при цьому вони активніше розвиватимуть партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів ведення бізнесу.
Чому саме партнерські програми?
– Тому що саме вони сьогодні дають змогу зберігати для позичальника прийнятну вартість кредиту. У структурі кредитування такі програми вже становлять близько 60-65% від загальної кількості кредитів. Їхня “ідеологія” проста: ставки за ними на 1-2 в.п. нижчі за середньоринкові.
Наскільки зараз складно кредитувати бізнес у нинішніх умовах?
– Це непросто. Український бізнес в умовах війни і тотальної невизначеності майже не в змозі “потягнути” ставки, більші за 20-22% річних. Саме тому банки будуть шукати взаємовигідне партнерство, щоб запропонувати ставки, які не перевищать 17-18% річних.
Яку роль відіграватимуть державні програми?
– Дуже важливу. І “єОселя”, і програми енергоефективності для домогосподарств, малого та середнього бізнесу й ОСББ — це ті інструменти, які реально підтримують кредитування. Тим більше коли йдеться про беззаставні кредити під 0% на перший рік позики.
Якщо перейти до валютного ринку: чого очікуєте у другому кварталі?
– У стратегічному вимірі ситуація залишатиметься більш-менш прогнозованою. Курсові зміни не стануть шоком для громадян. Насамперед тому, що діє режим “керованої гнучкості”, а Нацбанк, як основний гравець на валютному ринку, зможе ефективно долати перекоси в бік попиту.
Чи означає це, що великих курсових стрибків не буде?
– Я б сказав так: ринок відчуватиме тиск економічних і геополітичних обставин, але не варто очікувати, що курсові показники можуть раптово здійнятися вгору чи так само зненацька впасти в “курсове провалля”. Нацбанк уважно відстежуватиме ситуацію і буде готовий діяти відповідно до обставин.
Яким може бути курс долара та євро?
– Я допускаю, що з квітня по червень включно гривня може послабитися в межах 3,2-4%. За такого сценарію офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро — 51–52,5 грн.
Що б ви порадили громадянам у такій ситуації?
– За змоги, утриматися від панічного скуповування валюти. Дефіциту готівки немає. Крім того, гривневі депозити можуть стати вагомою альтернативою валютним заощадженням. І ще один момент: на піку курсових перипетій ризик втратити частину вкладених коштів на курсовій різниці значно зростає.
Якщо коротко: який головний прогноз на другий квартал?
Курсова ситуація розвиватиметься не відірвано від економіки. Але водночас не варто очікувати неконтрольованого сценарію. А розвиток депозитів, дохідність яких із лишком перекриватиме інфляцію, дасть змогу “приборкати” можливий валютний ажіотаж. Довіра до гривні — ось що зараз є важливим для економічного поступу.
