На які тренди в банківському секторі чекати українцям до кінця 2026 року? Що відбуватиметься із курсом, депозитами та кредитами? Які ризики можуть виникнути для фізосіб та бізнеса? Про все це Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління банку “Глобус”, розповів в бліцінтерв’ю виданню Invest News.
Сергію, яким ви бачите друге півріччя 2026 року для банківської системи?
– Якщо говорити про основу, так би мовити, про “базовий сценарій”, то загалом нас очікує досить прогнозований період. Це не означає, що країна позбудеться ризиків. Війна триває, економіка працює в дуже складних умовах, залишаються інфляційні, валютні, енергетичні та зовнішні ризики. Але якщо Національний банк діятиме досить ефективно в питаннях монетарної стратегії, а інфляція не отримає нових цінових шоків, банківський сектор матиме підстави працювати стабільно.
Для клієнтів це означатиме збереження привабливих гривневих депозитів і поступовий розвиток кредитування, насамперед у сегментах житла, малого і середнього бізнесу, енергетичної незалежності.
Що, на ваш погляд, буде головним фактором для банків у другому півріччі?
– Одним із головних чинників залишатиметься інфляція. Саме вона значною мірою визначатиме подальші рішення Національного банку щодо облікової ставки. А облікова ставка, своєю чергою, впливає на вартість ресурсів для банків, на депозитні ставки і на можливості для розвитку кредитування.
За підсумками травня річна інфляція сповільнилася до 8,2%. Це все ще відчутний ціновий тиск, але він уже нижчий, ніж був у квітні. Якщо у другому півріччі інфляція залишатиметься в межах прогнозів, Нацбанк не матиме підстав вдаватися до різких монетарних кроків.
А пальне може знову розхитати інфляцію?
– Паливний ринок точно залишатиметься важливим фактором. Пальне — це вартість логістики, собівартість товарів, витрати бізнесу, платоспроможність позичальників і, зрештою, рівень споживчих цін.
Ми бачили різкий стрибок цін навесні. Потім у квітні-травні динаміка стала менш однорідною: бензин продовжував дорожчати, а дизель після попереднього зростання дещо подешевшав. Якщо в другому півріччі ринок пального уникне нових різких стрибків, загальна ситуація для банків і клієнтів залишиться більш прогнозованою.
Чи залишатимуться гривневі депозити вигідними?
– Так, банки й надалі будуть зацікавлені у залученні гривневих коштів населення. Тому різкого зниження депозитних ставок я не очікую. Найбільш збалансованими виглядають депозити на 6-9 місяців. Вони дають вкладнику достатньо високу дохідність і водночас зберігають прийнятну гнучкість. Річні депозити можуть бути цікавими для тих, хто готовий зафіксувати ставку на довший строк і хоче мати більший запас стійкості у разі помірного послаблення гривні.
Тобто депозит усе ще може конкурувати з купівлею валюти?
– Так, якщо курс долара перебуватиме в прогнозованих межах. Депозит треба порівнювати не лише з інфляцією, а й з валютною динамікою. За нинішнього рівня ставок навіть шестимісячний гривневий вклад зберігатиме доцільність, якщо курс не вийде за межі базового прогнозу, між іншим, закладеного в держбюджеті. Депозити на більш тривалий термін (на 9 і 12 місяців) мають ще більший запас стійкості.
Але тут важливо не створювати ілюзій: депозит — це не інструмент надприбутку. Скажімо так: це засіб “передбачуваного заощадження”. Його головна перевага в зрозумілості, фіксованій дохідності та відсутності надмірного ризику для вкладника.
Що буде з кредитуванням у другому півріччі?
– У кредитному сегменті, як і раніше, ключову роль відіграватимуть державні та партнерські програми. Серед державних інструментів важливими залишаються “Доступні кредити 5-7-9%” для бізнесу, “єОселя” для громадян, які прагнуть придбати власне житло та ціла низка програм з енергокредитування.
Водночас швидко розвиваються партнерські продукти банків із виробниками, постачальниками знаряддя і транспорту, енергетичного обладнання для бізнесу, а також спільні іпотечні програми з девелоперами. Саме такі механізми роблять кредити доступнішими для клієнтів і дають змогу бізнесу та громадянам отримувати фінансування на практичні потреби.
Нещодавно в ЗМІ було досить жваве обговорення оподаткування банків у 2027 році. Чому ви пов’язуєте розвиток кредитування з податковим навантаженням?
– Тому що кредитування неможливе без капіталу і резервів. Банк не може просто захотіти видати більше кредитів. Він повинен мати для цього ресурс, можливість формувати резерви й зрозумілі правила гри. Саме тому дискусія навколо можливого продовження у 2027 році 50% податку на прибуток банків безпосередньо стосується кредитного ринку. На перший погляд, це питання бюджету. Здавалося б, це дуже просте рішення: взяти й обкласти податком найперспективнішу й найприбутковішу сферу економіки, отримавши до 20 млрд грн в бюджет. Але насправді держава може втратити до 300 млрд грн кредитного ресурсу. Тобто бюджет отримає “пігулку” короткочасної дії, а економіка зазнає суттєвих втрат.
Аксіома: якщо кошти вилучаються з банківської системи через надмірне податкове навантаження, вони не працюють як капітал для кредитування бізнесу, іпотеки, енергетичних проєктів, транспорту, агросектору та малого і середнього підприємництва.
Зараз всіх цікавить “валютна” тема. Яким, на ваш погляд, може бути курс долара у другому півріччі?
– За відсутності якихось додаткових форс-мажорних обставин очікується, що курс долара у другому півріччі може перебувати в коридорі 45,5-46,5 грн/$, а курс євро в межах 52,5-53,5 грн/€. Але важливо правильно розуміти цей прогноз. Ми живемо в умовах війни, значних бюджетних потреб і високої залежності від зовнішньої підтримки. Тому курсові зміни цілком очікувані. Ключове в іншому: йтиметься саме про контрольовані й помірні зміни, а не про різке або некероване послаблення гривні.
Що утримуватиме валютний ринок від різких стрибків?
– Головним інструментом залишатиметься режим “керованої гнучкості”. Його суть у тому, що Національний банк дає ринку адаптуватися до нових умов, але водночас згладжує надмірні коливання за допомогою валютних інтервенцій. Для банківського сектору курсова стабільність має фундаментальне значення. Вона впливає на очікування вкладників, рішення позичальників, вартість імпортного обладнання, інвестиційну активність бізнесу та довіру до гривневих інструментів.
Які ризики для курсу залишаються найбільшими?
– Передусім це безпекова ситуація, нові атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру, потенційне загострення на Близькому Сході, збільшення попиту на валюту з боку імпортерів та інфляційний тиск.
Також важливою залишається міжнародна фінансова підтримка України. Регулярне зовнішнє фінансування дає змогу державі своєчасно виконувати соціальні, оборонні та інші критично важливі видатки, підтримує міжнародні резерви та зменшує ризики надмірного тиску на валютний ринок.
Якщо коротко: чого чекати громадянам і бізнесу від другого півріччя?
– Я б сказав так: друге півріччя має бути періодом стабільних депозитних можливостей, подальшого розвитку кредитних програм і прогнозованої роботи фінансового ринку. Для громадян це означає, що гривневі депозити залишатимуться зрозумілим інструментом заощадження, а іпотечні програми — важливим способом розв’язання житлового питання. Для бізнесу — що банки й надалі шукатимуть можливості фінансувати розвиток компаній через спільні партнерські кредитні програми з виробниками/постачальниками необхідного для цього транспорту та обладнання. Банківська система сьогодні допомагає громадянам захищати заощадження, бізнесу — розвиватися навіть під час війни, а економіка зберігає здатність до відновлення.
