Брак працівників залишається головною проблемою для українського бізнесу під час війни. Водночас у липні частка підприємств, які скаржилися на дефіцит кадрів, скоротилася з 71% до 66%. Це перше зниження показника за останні пів року.
Про це свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. У дослідженні взяли участь 472 промислові підприємства.
Дефіцит кадрів залежить від розміру бізнесу
Найбільше ситуація змінилася серед мікропідприємств. У червні на нестачу працівників скаржилися 49% із них, а в липні — вже 34%. Серед малого бізнесу показник знизився з 66% до 61%, серед великого — з 79% до 75%.
Водночас середні підприємства, навпаки, трохи частіше повідомляли про кадровий дефіцит — 74% проти 73% місяцем раніше.
Знайти потрібного працівника стало складніше
Попри зниження загальної частки скарг на нестачу кадрів, ситуація з наймом погіршилася.
У липні 54,3% підприємств повідомили про труднощі з пошуком кваліфікованих фахівців. У червні таких було 46,3%. Частка компаній, яким складно знайти некваліфікованих працівників, також збільшилася — з 30,4% до 34,4%.
Особливо гостро кадрову проблему відчувають у Чернівецькій, Львівській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській та Житомирській областях. У цих регіонах про нестачу працівників повідомили понад 80% опитаних підприємств.
За галузями найскладніша ситуація у хімічній промисловості, де дефіцит робочої сили відчувають 84% компаній. У виробництві будівельних матеріалів таких підприємств 79%, у металургії та металообробці — 78%.
Чому українському бізнесу бракує працівників
Головною причиною кадрового дефіциту підприємства називають мобілізацію. Цей фактор зазначили майже 80% опитаних.
Серед основних причин нестачі робочої сили:
- мобілізація працівників — 79,4%;
- обмеження щодо бронювання — 57,8%;
- виїзд працівників за кордон — 52,3%;
- нестача кандидатів на ринку праці — 51,6%;
- недостатня кваліфікація кандидатів — 46,9%;
- внутрішня міграція — 45%;
- неконкурентний рівень зарплат — 38,2%.
Найсильніше нестачу робочої сили відчувають великі та середні підприємства — про проблему повідомили відповідно 88% і 85% опитаних.
Бізнес підвищує зарплати
Складнощі з пошуком працівників супроводжуються поступовим переглядом зарплат. Від початку 2026 року оплату праці збільшили 38% підприємств, ще 59% залишили її без змін і лише 3% знизили.
Середнє підвищення становило 11%. Найбільше зарплати зросли у металургії та металообробці — на 15%. У хімічній та деревообробній промисловості працівникам у середньому додали 12%.
Помітна різниця є й залежно від розміру компанії. Зарплати від початку року підвищили 27% мікропідприємств і 32% малих компаній. Серед великого бізнесу таких уже 56%.
Підвищення продовжаться: ще 29% підприємств планують переглянути зарплати до кінця року, в середньому — на 12%.
Водночас активно збільшувати штат роботодавці поки не збираються. Найближчими місяцями наймати більше людей планують лише 1,2% підприємств. Частка компаній, які очікують скорочення персоналу, зросла з 3,4% до 4,9%.
Дорожча сировина стала ще однією проблемою
Після кадрового дефіциту другою найбільшою перешкодою для бізнесу стало зростання цін на сировину, матеріали та товари.
У липні на цю проблему вказали 57% підприємств проти 50% у червні. За даними ІЕД, це найвищий показник за останні три роки.
Третім за значенням бар’єром залишається небезпека роботи в умовах війни. Її назвали 44% підприємств, тоді як у червні — 41%. Особливо гостро проблему відчувають великі та середні компанії.
Натомість ситуація з електропостачанням покращилася. Частка підприємств, які вважають відключення світла перешкодою для роботи, за місяць скоротилася з 19% до 11%.
При цьому 89% опитаних підприємств у липні або не стикалися з відключеннями електроенергії, або не відчули їхнього впливу на свою діяльність. Середні втрати робочого часу через перебої становили близько 3% — це найнижчий показник із серпня 2025 року.
