Погодьтеся, перші місяці правління американського президента Дональда Трампа наводили на світові ринки шок. Акції стрімко падали, ціни на енергоресурси та дорогоцінні метали росли, валюти хитало з боку у бік. Останній приклад — зростання ціни на нафту та газ на 10-13% як наслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану, Лівану та їх союзників. Однак це навіть не вдвічі більше, хоча постачання близькосхідної нафти на світові ринки було заблоковано понад місяць. Тобто можна вже обережно казати: ринки навчилися спокійно реагувати на неочікувані заяви та дії 47-го американського президента.
Реакція Європейського Союзу та Британії
Реакція світу на висловлювання Дональда Трампа зараз досить неоднорідна і значною мірою залежить від теми його заяв та від регіону. У Європі, наприклад, до багатьох різких заяв Трампа ставляться стримано.
Дипломати та політики дедалі частіше сприймають його жорстку риторику як інструмент тиску на союзників, а не як остаточно вирішене питання американської політики. Наприклад, після його чергових заяв щодо можливого виходу США з НАТО багато представників Альянсу не продемонстрували паніки, вважаючи такі висловлювання частиною переговорної тактики.
Європейські фінансові ринки реагують на заяви Трампа вже значно спокійніше, ніж на початку його президентства. Інвестори вже звикли до різкої риторики та намагаються оцінювати не самі висловлювання, а ймовірність їхнього втілення в реальну політику.
Найбільш помітну реакцію викликають заяви щодо митної політики, торговельних обмежень та відносин із Китаєм і Європейським Союзом. Після повідомлень про можливе запровадження нових мит або перегляд торговельних угод європейські фондові індекси часто демонструють короткострокове зниження, особливо в автомобільному секторі, промисловості та експортно орієнтованих компаніях.
Навіть на погрози Вашингтона вивести свої війська з Європи вже зроблені відповідні висновки. Останні два роки європейські країни активно готуються до сценарію, за якого їм доведеться взяти на себе значно більшу частину оборони континенту. Саме з цих міркувань Європа почала нарощувати власне виробництво зброї. Мета полягає у тому, щоб менше залежати від постачань США і самостійно забезпечувати армії боєприпасами, технікою, ракетами та засобами протиповітряної оборони, частину з них продаючи Україні для захисту від РФ.
У відповідь на демарши Трампа відносно виходу з НАТО, європейці та їх союзники почали працювати над створенням так званого «європейського стовпу Альянсу» — модель, за якої командні структури НАТО зберігаються, але більшість звичайних військових сил забезпечують саме європейські держави. За даними західних ЗМІ, неформально обговорюється навіть концепція «European NATO», яка дозволила б компенсувати можливе скорочення американської участі.
У свою чергу Велика Британія відносно заяв президента США Дональда Трампа вибрала тактику стримування та дипломатичного впливу, замість відкритого протистояння. Прем’єр-міністр Кір Стармер намагається зберігати тісні відносини з Вашингтоном, але водночас активно працює над посиленням європейської безпеки та підтримки України. Британський уряд неодноразово наголошував, що продовжить допомогу Києву незалежно від змін у політиці США.
І, що важливо для ринків, заяви про збільшення оборонних витрат у Європі або скорочення військової присутності США зазвичай позитивно впливають на акції європейських оборонних компаній. На цьому тлі інвестори активніше вкладаються у виробників озброєнь, військової техніки та систем безпеки.
Реакція на Трампа в середині США
Можна сказати, взяли себе в руки і американські ринки, які на початку другої каденції Трампа вибухово реагували на його дії. Останнім часом їхня реакція стала більш вибірковою. Інвестори дедалі частіше оцінюють не самі висловлювання, а ймовірність їхнього практичного втілення.
На Уолл-стріт навчилися дуже швидко повертатися до старих індексів. Різкі висловлювання можуть викликати короткострокові коливання індексів, але якщо за ними не слідують конкретні рішення, ринок досить швидко повертається до оцінки фундаментальних економічних показників — прибутків компаній, інфляції, зайнятості та монетарної політики. Фактично на Уолл-стріт сьогодні дедалі частіше діє правило: ринок реагує не на саму заяву, а на ймовірність її виконання. Тим більше, що нерідко слова Трампа розходяться із діями.
На фінансових ринках навіть з’явився своєрідний підхід, який деякі інвестори та оглядачі називають «TACO trade» (Trump Always Chickens Out — «Трамп завжди відступає»). Йдеться про спостереження, що після жорстких заяв щодо мит, санкцій чи міжнародних відносин Білий дім нерідко пом’якшує свою позицію або відкладає реалізацію найрадикальніших заходів, і це враховують на ринках.
Саме тому зараз багато висловлювань президента викликають лише короткі сплески волатильності, але не призводять до тривалих трендів, якщо за ними не стоять конкретні кроки влади.
Але все ще мають помітний вплив заяви Білого дому, які можуть безпосередньо змінити умови ведення бізнесу, міжнародної торгівлі або податкової політики. Наприклад, останнім часом ринки найбільше реагують на заяви щодо мит, торговельних відносин із Китаєм та ЄС. Наприклад, після повідомлень про можливість нових тарифів інвестори почали переводити кошти в більш захисні активи, а акції компаній, які залежать від імпорту комплектуючих, опинилися під тиском. Водночас папери американських виробників, орієнтованих на внутрішній ринок, нерідко демонстрували кращу динаміку.
Дональд Трамп залишається головним подразником світових фінансових ринків, але інвестори в США та Європі дедалі частіше реагують не на саму його риторику, а на ймовірність її практичної реалізації. Водночас теми мит, міжнародної торгівлі, НАТО та безпеки Європи продовжують залишатися чинниками, здатними впливати на настрої інвесторів і динаміку фондових майданчиків по обидва боки Атлантики.
