Для української економіки квітень може стати місяцем, коли одразу кілька чинників одночасно впливатимуть на загальну ситуацію — від цін на енергоносії та інфляції до валютного ринку й обсягів міжнародної фінансової допомоги. Попри традиційне весняне пожвавлення ділової активності, цього разу зовнішні обставини можуть суттєво скоригувати економічні очікування.
Більше про виклики та перспективи квітня розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Безпекова ситуація
Зазвичай із приходом весни економіка отримує певне сезонне полегшення. Розпочинається посівна кампанія, зменшується навантаження на енергосистему, скорочуються витрати на опалення та електроенергію. У мирний час ці фактори могли б стати підставою для більш стриманого оптимізму. Проте зараз українська економіка залишається надто залежною від безпекової ситуації, глобальних цінових коливань і рішень міжнародних партнерів.
Одним із ключових факторів, який уже вплинув на внутрішню ситуацію, стала напруженість на Близькому Сході. Насамперед це позначилося на світових цінах на нафту, а відтак і на поведінці українських імпортерів пального. Побоюючись подальшого зростання вартості енергоносіїв, вони активізували закупівлю валюти для придбання необхідних обсягів ресурсу. Така ситуація створила додатковий тиск на валютний ринок.
На які наслідки варто очікувати
Наслідки цього були цілком відчутними. По-перше, через зростання попиту на валюту Нацбанк був змушений збільшити обсяги інтервенцій: якщо раніше щотижневий обсяг продажу валюти коливався в межах $600-800 млн, то тепер він перевершив $1 млрд. По-друге, внутрішні ціни на пальне також відреагували досить швидко: бензин подорожчав більш ніж на 10%, а дизель — більш ніж на 20%.
Навіть за наявності певних запасів пального ситуація не виглядає остаточно врівноваженою. Поточні резерви можуть лише частково зменшити короткостроковий ціновий тиск, однак не здатні повністю нейтралізувати вплив нових закупівель за вищими зовнішніми цінами. Саме тому у квітні навряд чи варто очікувати істотного зниження вартості пального. А це, своєю чергою, означає збереження інфляційного тиску.
Що відбувається із інфляцією та обліковою ставкою
Інфляція вже зараз залишається одним із найбільш чутливих викликів. Якщо у лютому вона склала близько 1%, зокрема через наслідки обстрілів та руйнування енергетичної інфраструктури, то за підсумками березня її рівень може зрости до 1-1,5%. У квітні ця тенденція може зберегтися, особливо якщо високі витрати на пальне й логістику надалі закладатимуться у споживчі ціни. У нинішніх умовах це означає, що інфляційний фактор залишатиметься одним із визначальних для економічної політики.
Саме тому рішення Нацбанку залишити облікову ставку на рівні 15% виглядає цілком логічним. Попри попередні очікування, що регулятор може перейти до пом’якшення монетарної політики і знизити ставку до 14-14,5%, зміна зовнішнього середовища змусила відмовитися від такого кроку. В умовах прискорення інфляції та підвищеної напруги на валютному ринку регулятор обрав обережність.
Квітнева політика НБУ, міжнародна допомога, бюджет
Фактично у квітні НБУ й надалі спиратиметься на дві опори: достатньо жорстку монетарну політику та режим керованої гнучкості курсу. Це дозволяє з одного боку стримувати девальваційний тиск, а з іншого — зберігати загальну передбачуваність на валютному ринку. Такий підхід уже довів свою ефективність, адже навіть в умовах посилення зовнішніх ризиків Нацбанк зберігає можливість контролювати ринкову ситуацію і не допускати панічних коливань.
Не менш важливо й те, що для України квітень буде показовим місяцем у питанні міжнародної фінансової підтримки. Йдеться насамперед про очікуване фінансування з боку ЄС, частина якого має бути спрямована на покриття бюджетних потреб. Для держави це не просто бажане джерело коштів, а один із базових елементів фінансової стабільності в умовах війни.
У разі затримки або ускладнення з надходженням цих ресурсів уряду довелося б шукати інші варіанти балансування бюджету, а це майже завжди означає складні та небажані рішення. Саме тому питання зовнішнього фінансування у квітні буде не менш важливим, ніж інфляція чи валютний курс. При цьому політичні суперечності всередині ЄС, які можуть впливати на темпи ухвалення рішень, лише посилюють невизначеність.
Щодо висновків
Отже, у квітні українська економіка перебуватиме в умовах підвищеної залежності від зовнішніх чинників. Серед головних ризиків — високі ціни на енергоносії, збереження інфляційного тиску, навантаження на валютний ринок і критична важливість своєчасного міжнародного фінансування. Водночас говорити про втрату контролю над ситуацією підстав немає. Дії Нацбанку, наявні інструменти підтримки фінансової системи та очікування подальшої допомоги від партнерів залишаються тими механізмами, які дають змогу втримувати макрофінансову стабільність навіть у непростих обставинах.
Ключове питання квітня полягає не в тому, чи будуть ризики — вони вже є. Питання в іншому: наскільки ефективно держава зможе пройти цей період без розбалансування основних економічних процесів. Саме це і стане головним показником стійкості української економіки найближчим часом.
