Початок весни традиційно змінює економічну динаміку. Зменшується навантаження на енергосистему, знижуються сезонні витрати на енергоносії, активізується аграрний сектор. Водночас триває війна, економіка функціонує в умовах зовнішньої підтримки та внутрішньої адаптації бізнесу. У березні можна виокремити кілька ключових чинників, які визначатимуть макрофінансову ситуацію.
Більше про виклики та перспективи березня розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Валютний ринок: сезонний фактор та роль регулятора
У березні очікується зниження тиску на валютному ринку. Сезонний чинник працює на користь збільшення пропозиції іноземної валюти: аграрні компанії активніше продають валюту для фінансування посівної кампанії, а бізнес здійснює податкові платежі у гривні, що також стимулює продаж валютних накопичень.
За таких умов попит і пропозиція поступово збалансовуються, що зменшує курсові стрибки. Йдеться не про ревальвацію гривні, а про стабілізацію на поточних рівнях без суттєвих коливань. Важливим залишається режим “керованої гнучкості”. Саме завдяки валютним інтервенціям регулятор зберігає контрольовану рівновагу між учасниками ринку, не допускаючи різких дисбалансів.
Стабільніший валютний ринок має й антиінфляційний ефект. За відсутності курсових стрибків зменшуються імпортовані інфляційні ризики, що позитивно впливає на споживчі ціни. Окремо варто очікувати зниження активності на готівковому сегменті. За відсутності психологічних тригерів та інформаційних ризиків попит населення на готівкову валюту залишатиметься помірним, а спред між курсами купівлі та продажу — контрольованим.
Монетарна політика та кредитування: обережне пом’якшення
19 березня регулятор може переглянути облікову ставку. З урахуванням інфляційної динаміки з початку року, є підстави для помірного зниження ставки на 0,5–1 в.п. Зменшення вартості ресурсів створює умови для поступового здешевлення кредитів. Банківські програми можуть бути переглянуті протягом кількох місяців після рішення регулятора. За попередніми оцінками, кредитні ставки залежно від сегмента та умов фінансування можуть знизитися в середньому на 0,5-1 в.п., тобто фактично на еквівалент зниженню облікової ставки.
Найбільший ефект це матиме для малого та середнього бізнесу, який є ключовим джерелом зайнятості та податкових надходжень. Адже доступніше фінансування стимулює інвестиції в обіговий капітал, модернізацію та розширення діяльності. Водночас НБУ діятиме обережно. Надмірне здешевлення ресурсів може посилити інфляційний тиск. Тому зниження облікової ставки, якщо воно відбудеться, буде поступовим та обережним.
Посівна кампанія: основа експортної стійкості
Початок посівної — ключовий економічний фактор першої половини року. Аграрний сектор залишається базовим джерелом валютного виторгу та важливим складником платіжного балансу.
У 2025 році Україна експортувала агропродукції на $22,53 млрд, що на 8,8% (або на $2,15 млрд) менше, ніж у 2024 році. Попри скорочення, частка агропродукції в загальному експорті становила 56,1%. Це означає, що понад половина валютних надходжень країни формується саме аграрним сектором.
У березні визначальними будуть:
- обсяги посівних площ;
- рівень забезпеченості насінням, добривами, паливом;
- доступ до кредитних ресурсів;
- безпекова ситуація та захист інфраструктури.
Результати весняної кампанії напряму вплинуть на обсяги експорту в другій половині року та, відповідно, на валютні резерви.
Міжнародна підтримка: макрофінансова стабілізація
Мова йде про дворічний пакет допомоги від ЄС обсягом 90 млрд євро. З них близько 60 млрд євро планується спрямувати на оборонні потреби, а 30 млрд євро — на підтримку державного бюджету.
Частина коштів буде реалізована через механізм Ukraine Facility, що, в тому числі дозволяє фінансувати пільгові програми кредитування, зокрема “Доступні кредити 5-7-9%”. Це особливо важливо напередодні посівної, коли аграрії потребують обігового капіталу.
Хоча перші транші очікуються у квітні, сам факт передбачуваності та системності підтримки є важливим сигналом для фінансових ринків. Міжнародна допомога також підтримує рівень міжнародних резервів, що підсилює можливості НБУ проводити валютні інтервенції без надмірного тиску на гривню.
Воєнний чинник: фактор невизначеності
Війна залишається ключовим ризиком для економіки. Інтенсивність бойових дій, пошкодження інфраструктури, логістичні обмеження — усе це безпосередньо впливає на виробництво, експорт та інвестиції. Бізнес продовжує адаптуватися до ризиків, інвестуючи в енергетичну автономність та резервні потужності. Однак будь-яке загострення ситуації може оперативно змінити макроекономічні очікування.
Таким чином, березень може стати періодом відносної макрофінансової стабілізації — за умови збереження зовнішньої підтримки та контрольованої безпекової ситуації. Сезонне зростання валютної пропозиції, можливе зниження облікової ставки та старт посівної формують основу для стримано позитивного сценарію. Водночас фундаментальні ризики залишаються воєнними. Саме вони й надалі визначатимуть межі економічного зростання у 2026 році.
