Тривалі повітряні тривоги, нічні атаки та перебої зі світлом і зв’язком створюють нові можливості для фінансових шахраїв. Зловмисники підлаштовують свої схеми під актуальні події та намагаються змусити діяти поспіхом — перейти за посиланням, повідомити банківські дані або переказати кошти.
Про це розповіла заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська для видання Invest News.
Шахраї викрадають більші суми
За її словами, після тривалих тривог, нічних атак або під час проблем з електроенергією та зв’язком шахраї можуть розсилати повідомлення про нібито заблокований рахунок, необхідність терміново підтвердити операцію чи оформити виплату. Головна мета — не залишити часу на перевірку інформації.
Водночас фінансові втрати від шахрайства зростають. У 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками, які призвели до збитків, скоротилася на 5% — до 256 тис. Проте загальна сума втрат збільшилася на 24% і сягнула 1,4 млрд грн.
Середня сума однієї незаконної операції за рік зросла на 30% — із 4247 до 5536 грн. Консолідованої статистики НБУ за січень–серпень 2026 року поки немає.
Які схеми використовують шахраї
Основним інструментом залишається соціальна інженерія. За останніми наведеними даними НБУ, на неї припадало 84% загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками.
Серед поширених схем:
- фейкові виплати та компенсації — у соцмережах і месенджерах пропонують перейти за посиланням та ввести дані для нібито отримання державної допомоги;
- дзвінки від імені банку — повідомляють про підозрілу операцію, спробу оформити кредит або загрозу для рахунку, після чого намагаються отримати реквізити картки чи одноразовий код;
- псевдоінвестиції — обіцяють гарантований прибуток, показують фіктивні результати та переконують вкладати дедалі більші суми;
- злам акаунтів у месенджерах — після отримання доступу до профілю від імені його власника просять знайомих терміново переказати гроші;
- ШІ та дипфейки — технології використовують для імітації голосу, фото або відео та виманювання коштів.
Шахрайські сценарії при цьому швидко змінюються залежно від ситуації. Під час відключень електроенергії можуть з’являтися пропозиції оформити неіснуючу компенсацію, а після новин про соціальну підтримку — повідомлення про «термінові виплати».
З’являються складніші способи викрадення грошей
Поряд із телефонними дзвінками та фішинговими сторінками зловмисники використовують технологічніші інструменти.
Один із них — викрадення Telegram-акаунтів. Для отримання доступу до профілю можуть надсилати посилання нібито для голосування в конкурсі, активації безкоштовного Telegram Premium або проходження перевірки безпеки. Після злому від імені власника акаунта розсилають прохання позичити або терміново переказати гроші.
Схожий принцип використовують у схемі Fake Boss. Шахрай видає себе за керівника та надсилає працівнику або бухгалтерії прохання терміново провести фінансову операцію.
Ще одна загроза — шкідливі APK-файли. Їх маскують під банківські або державні застосунки, програми для отримання виплат чи пошуку роботи. Після встановлення таке програмне забезпечення може дати доступ до конфіденційної інформації на смартфоні та банківських сервісів.
Також фіксуються NFC-Relay-атаки, під час яких зловмисники намагаються дистанційно використати отримані дані для проведення операцій без фізичного доступу до картки.
Окремим напрямом стають дипфейки. Інструменти штучного інтелекту дають змогу підробляти зображення та відео і використовувати їх під час спроб пройти біометричну перевірку, відкрити рахунок або підтвердити певні дії.
Підозрілі перекази сягають сотень мільйонів
Про масштаби проблеми свідчать дані сервісів AntiFraud HUB Асоціації ЄМА. За квітень–серпень 2026 року Fraud Payments Tracker опрацював повідомлення про потенційно шахрайські транзакції приблизно на 724 млн грн. Лише за липень–серпень у базі AntiFraud HUB підтвердили понад 2,18 млн перевірок, пов’язаних із негативною шахрайською історією.
Помітно поширюється й дроперство — використання чужих або добровільно переданих карток і рахунків для сумнівних операцій. За весь 2025 рік у відповідній базі зафіксували 41,8 тис. нових дропів, тоді як лише за перше півріччя 2026 року — понад 30,4 тис. Це майже 73% від показника за весь попередній рік. Дані при цьому охоплюють лише частину банківського ринку.
Найближчими місяцями шахраї можуть активніше використовувати тему соціальних виплат і компенсацій, повідомлення від імені енергетичних компаній, псевдоблагодійні збори та сезонні онлайн-покупки. Під час великих розпродажів ризиком залишатимуться підроблені магазини, копії торговельних майданчиків і повідомлення з вимогою «доплатити за доставку».
