Національний банк продовжує поступово пом’якшувати валютні обмеження, але водночас посилює контроль за операціями з валютою. Серпневі рішення регулятора торкнулися бізнесу, банків, небанківських установ та громадян, які здійснюють готівковий обмін.
Окремі зміни НБУ запровадив для аграрного сектору, який отримав більше часу для розрахунків за експортними операціями та додаткові можливості для реструктуризації боргів.
Про це йдеться в огляді нормативних новацій НБУ, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс».
НБУ продовжує послаблювати валютні обмеження
Одним із головних рішень серпня став новий пакет валютних пом’якшень для юридичних і фізичних осіб, а також фінансового сектору.
Зміни торкнулися й банків. Із 1 вересня вони отримали можливість поступово включати частину сформованих резервів під активні операції до розрахунку валютної позиції. Це відбуватиметься поетапно за встановленим регулятором графіком.
Водночас послаблення валютних правил супроводжується додатковими вимогами до контролю. Із 1 жовтня небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку з валютною ліцензією мають щомісяця звітувати про обсяги операцій з обміну валют.
Посилюється увага й до готівкового сегмента. Після виявлення порушень НБУ окремо нагадав банкам про необхідність дотримуватися вимог фінансового моніторингу під час обміну валют фізичними особами.
За словами керівниці аналітичного департаменту «Фінансового пульсу» Діляри Мустафаєвої, ці рішення демонструють дві паралельні тенденції.
«З одного боку, Національний банк продовжує поступово послаблювати частину обмежень і давати ринку більше можливостей для проведення валютних операцій. З іншого – разом із лібералізацією посилюються вимоги до прозорості таких операцій, звітності та фінансового моніторингу.», — зазначила вона.
Аграріям дали більше часу на розрахунки
Ще один блок рішень стосується аграрного сектору, який залишається особливо залежним від воєнних ризиків, стану логістики та можливостей експорту. НБУ продовжив можливість пільгової реструктуризації боргів для бізнесу та пом’якшив окремі вимоги до оцінки застави в аграрному секторі.
Крім того, граничний строк розрахунків за експортом аграрної продукції тимчасово збільшили до 150 днів.
Мустафаєва пояснює, що такі рішення мають дати підприємствам більше простору для роботи в умовах, коли строки поставок та отримання коштів можуть залежати від безпекової ситуації.
«Для аграріїв це особливо важливо, адже виробничий цикл, логістика та експорт безпосередньо залежать від безпекової ситуації. Тому додаткова гнучкість у реструктуризації боргів та експортних розрахунках може зменшити фінансовий тиск на підприємства», — вважає експертка.
Для банків змінюють правила роботи з ризиками
Паралельно Національний банк продовжує наближати регулювання фінансового сектору до європейських стандартів.
Зокрема, зміни стосуються визначення кредитного ризику, роботи з проблемними активами, оцінки достатності капіталу та управління ринковими ризиками.
Оновлено й підходи до визначення необхідного рівня капіталу банків. Для установ, які проходять оцінку стійкості у два етапи, індивідуальний необхідний рівень нормативів достатності капіталу більше не встановлюватиметься. Для інших банків його визначатимуть за результатами стрес-тестування.
Окремо НБУ врегулював роботу трекінг-сервісу платіжних операцій Системи електронних платежів нового покоління, що працює на основі міжнародного стандарту ISO 20022-1:2013.
Небанківський сектор контролюватимуть ретельніше
Зміни зачепили й небанківські фінансові установи. Регулятор оновив правила інспекцій колекторських компаній та вимоги до ділової репутації їхніх керівників і власників істотної участі.
Також уточнено порядок виїзних перевірок та застосування заходів впливу на платіжному ринку і ринку небанківських фінансових послуг.
За оцінкою Мустафаєвої, серпневі рішення показують загальний напрям політики НБУ — регулятор поступово відходить від частини надзвичайних обмежень, запроваджених через війну, але не відмовляється від контролю.
«Фактично регулятор намагається одночасно вирішувати кілька завдань: зберігати фінансову стабільність під час війни, поступово зняти частину вимушених надзвичайних обмежень і водночас перебудовувати український фінансовий ринок відповідно до європейських правил», — підсумувала експертка.
