Один із самих популярних інструментів у інвесторів. Він дозволяє купувати частку одразу в цілому наборі активів, замість того, щоб окремо купувати акції десятків компаній.
У цій статті видання InvestNews простими словами розповість, що таке ETF, як працюють біржові фонди, які бувають їхні види, у чому їхні переваги та ризики і на що варто звернути увагу перед інвестуванням.
Що таке ETF
ETF – це біржовий інвестиційний фонд, частки якого можна купувати та продавати на фондовій біржі. Усередині такого фонду знаходиться набір активів. Це можуть бути акції компаній, державні або корпоративні облігації, сировина та інші фінансові інструменти.
Принцип роботи ETF доволі простий: за бажання вкласти гроші одразу в десятки великих американських компаній, не обов’язково купувати акції кожної з них окремо. Можна придбати частку ETF, який повторює певний фондовий індекс і вже містить акції цих компаній.
Таким чином, одна частка ETF фактично дає інвестору невелику частку всіх активів, які входять до складу фонду. Вартість такої частки змінюється залежно від вартості активів усередині фонду та попиту й пропозиції на біржі.
ETF може бути створений для відстеження конкретного індексу, сектора економіки, країни, групи активів або певної інвестиційної стратегії. Фонд управляється компанією, яка формує його склад відповідно до визначених правил.
Важливо розуміти, що ETF не гарантує прибуток. Якщо активи, які входять до фонду, дешевшають, вартість частки ETF також може знизитися. Тому перед купівлею фонду інвестору варто розуміти, які саме активи він містить і від чого залежить їхня вартість.
Види ETF
ETF відрізняються своїм складом, тобто активами. Найпоширеніший варіант — фонди, що повторюють певний фондовий індекс. Наприклад, ETF може відстежувати індекс S&P 500, до якого входять акції великих американських компаній. У такому випадку зміна вартості фонду значною мірою залежить від динаміки цього індексу.
Окрему групу становлять галузеві ETF. Вони зосереджені на конкретному секторі економіки, наприклад технологіях, енергетиці, фінансах або охороні здоров’я. Такий фонд дозволяє інвестувати одразу в кілька компаній певної галузі, не купуючи кожну акцію окремо.
Існують також ETF на облігації. Усередині таких фондів можуть бути державні або корпоративні боргові папери з різними строками погашення та характеристиками. Їх часто використовують для отримання доступу до ринку облігацій через один біржовий інструмент.
Ще один тип — ETF, пов’язані з окремими країнами, регіонами або ринками. Наприклад, фонд може охоплювати компанії певної держави або групи країн. Також є ETF, які дають змогу отримати доступ до цін на сировинні активи, зокрема золото.
За способом управління ETF також можна поділити на пасивні та активні. Пасивні фонди зазвичай намагаються повторювати певний індекс або заздалегідь визначений набір активів. Активні ETF мають керуючих, які можуть змінювати склад портфеля відповідно до обраної стратегії.
Переваги та ризики ETF
Однією з головних переваг ETF є диверсифікація. Один фонд може містити десятки, сотні або навіть тисячі різних активів. Тому інвестору не потрібно самостійно формувати великий портфель із окремих акцій чи облігацій. Ще одна особливість ETF — можливість торгувати ними на біржі протягом торгової сесії. За принципом купівлі та продажу вони схожі на звичайні акції. Інвестор може придбати частку фонду через брокера та продати її пізніше за ринковою ціною.
Водночас ETF не є безризиковим інструментом. Його вартість може знижуватися разом із ринком або активами, які входять до складу фонду. Наприклад, якщо ETF інвестує переважно в акції технологічних компаній, падіння цього сектору може негативно вплинути і на вартість самого фонду.
Також варто враховувати витрати. Керуюча компанія ETF стягує плату за управління фондом, яку зазвичай називають коефіцієнтом витрат або expense ratio. Крім цього, під час купівлі та продажу можуть виникати брокерські комісії та інші витрати.
Для деяких ETF важливим фактором є валютний ризик. Якщо інвестор вкладає кошти у фонд, активи якого номіновані в іншій валюті, зміна обмінного курсу може впливати на кінцевий результат. Тому перед інвестуванням важливо дивитися не лише на потенційну дохідність, а й на склад фонду, його витрати та основні ризики.
Як інвестувати?
Для того, щоб інвестувати потрібно зробити наступні кроки:
- Відкрити рахунок у брокера. Він надає доступ до відповідної біржі. Після цього інвестор може знайти потрібний фонд за його назвою або біржовим тикером та придбати його частку. Конкретні умови торгівлі, комісії та доступні фонди залежать від брокера.
- Варто перевірити склад, індекс або стратегію, кількість активів, комісію за управління та валюту.
- Звернути увагу на результати фонду в минулому. Вони допомагають зрозуміти, як ETF поводився за різних ринкових умов, але не гарантують такої самої дохідності в майбутньому.
- Визначити власну мету та горизонт інвестування. Один ETF може бути орієнтований на широкий фондовий ринок, інший — на конкретну галузь або клас активів.
ETF дають можливість отримати доступ до великої кількості активів через один біржовий інструмент. Однак перед купівлею варто уважно ознайомитися з умовами конкретного фонду та розуміти, що його вартість може як зростати, так і знижуватися.
