У Росії три із шести найбільших НПЗ, які виробляють дизельне пальне, у вересні суттєво скоротили або повністю зупинили переробку після ударів дронів. Проблеми на заводах уже позначилися на випуску пального та змусили Москву обмежувати його експорт.
Про це пише видання Reuters на основі даних учасників паливного ринку.
Три великі НПЗ скоротили роботу
На Омський НПЗ, «Киришинефтеоргсинтез», «Танеко», Волгоградський НПЗ, «НОРСІ» та Пермський НПЗ разом припадає близько половини виробництва дизельного пального в Росії.
У вересні одразу кілька підприємств зіткнулися з перебоями після атак безпілотників:
- «Киришинефтеоргсинтез» — повністю зупинив роботу;
- Волгоградський НПЗ — працює приблизно на 25% номінальної потужності;
- «НОРСІ» — також працює приблизно на чверть потужності;
- «Танеко» — був атакований 13 вересня, наслідки удару поки оцінюють.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, у перші вісім місяців 2026 року успішні удари по російських НПЗ фіксували в середньому раз на три дні.
Росія скоротила експорт дизелю
Пошкодження заводів позначилися не лише на виробництві, а й на можливостях Росії продавати пальне за кордон. Москва була змушена запровадити обмеження на експорт бензину, дизелю та авіаційного пального.
За оцінками трейдерів, до введення обмежень у червні Росія експортувала менш як 1 млн тонн дизельного пального. Разом із газойлем постачання становили близько 1,8 млн тонн.
Для порівняння, роком раніше, коли НПЗ працювали у звичайному режимі, Росія щомісяця відправляла за кордон близько 2,5 млн тонн дизелю. Разом із газойлем нижчої якості обсяги сягали 3,3–3,4 млн тонн.
Одними з основних покупців російського дизельного пального залишалися Туреччина та Бразилія. За даними LSEG, до запровадження обмежень на ці дві країни припадала щонайменше половина доступних для експорту партій.
Раніше видання Invest News розповідало, що ЄС не зміг погодити продовження санкцій проти Росії через суперечку щодо санкційного списку. Чинні обмеження спливають 15 вересня.
