Росія захлинається у чергах за бензином, вони охопили майже усю країну. За останніми даними агентства Reuters, після серії українських ударів по російських НПЗ виробництво бензину в країні впало до рівня, що покриває лише близько 65% літнього попиту. Цікаво не лише, як удари Сил безпілотних систем ЗСУ впливають на російську економіку, але і те, чому саме зараз були розв’язані крила нашим далекобійним дронам.
Як отримали дозвіл
Офіційно ніхто публічно не взяв на себе відповідальність за надання дозволу ЗСУ бити по стратегічним об’єктам всередині Росії. Раніше адміністрація США і Європейський Союз наполегливо рекомендували не переносити військові дії на російську територію, щоб місцевий диктатор Володимир Путін не вдався до натискання ядерної кнопки. Зараз Сили оборони України ніщо не стримує. І тут ми можемо лише здогадуватися, чому.
Серед версій, які висувають спостерігачі — Путін сам себе загнав у кут, коли вибрав у союзники Іран. Тегеран допоміг російській армії у перші два роки повномасштабної війни руйнувати українські міста за допомогою безпілотників типу “Шахед”. Потім Іран передав цю технологію росіянам і вони налагодили власне виробництво.
Коли США з Ізраїлем почали свою війну на Близькому Сході, Путін не зміг утриматися, щоб не допомогти своєму східному союзнику. На початку березня 2026 року газета The Washington Post повідомила, що Росія нібито передавала Ірану розвідувальну інформацію про розташування та переміщення американських військових об’єктів і сил на Близькому Сході. За даними видання, йшлося про супутникові дані та іншу розвідінформацію, яка могла допомогти Тегерану точніше планувати удари по базах США.
Саме це могло змінити відношення президента США Дональда Трампа до війни в Україні. Кілька місяців після зради Москви і українські дрони масово полетіли до російських НПЗ.
Наслідки для економіки
Удари по стратегічним об’єктам у Росії несуть незручності не лише пересічним автомобілістам. Це вже спричинило інфляцію у червні, яка встановила рекорд із 2012 року на тлі зльоту цін на пальне. За даними Росстата, у червні індекс споживчих цін додав 0,87%. Річне зростання цін прискорилося вперше із січневого підвищення ПДВ — з 5,31% у травні до 6,01%.Темпи зростання цін у РФ удвічі перевищили еталонні для червня 0,44%.
Ключовим драйвером інфляції стала паливна криза. За червень бензин подорожчав на 6,9%, а дизельне паливо на 7,1%, це рекордні стрибки з липня 2009 р. та грудня 2010 р., коли бензин дорожчав на 7,1%, а дизпаливо на 10% відповідно. І це ще не межа, оскільки удари дронами продовжуються кожної ночі.
Тому далі можна очікувати на більші проблеми.
Наприклад, аналітики вважають, що дефіцит пального, який виник у Росії, може негативно позначитися практично на всіх ключових секторах економіки.
Найбільших втрат, за прогнозами експертів, зазнає сільське господарство. Адже в період жнив різко зростає потреба у дизельному пальному для роботи комбайнів, тракторів та іншої техніки. Це може призвести до затримок зі збиранням урожаю, підвищення собівартості продукції та погіршення становища невеликих фермерських господарств, які ризикують отримувати паливо в останню чергу.
Дефіцит також створює серйозні проблеми для транспортної галузі.
Російські логістичні компанії вже стикаються з перебоями у постачанні дизельного пального. Це призвело до подорожчання перевезень, збільшило строки доставки вантажів і, як наслідок, сприяло зростанню цін на широкий спектр товарів.
Підвищення транспортних витрат поступово відчувають промислові підприємства, для яких ускладнюється доставка сировини та відвантаження готової продукції. Це, у свою чергу, може призвести до скорочення виробництва або тимчасових простоїв.
Парадоксально, але паливна криза дедалі сильніше впливає і на саму нафтову галузь Росії.
Міжнародне енергетичне агентство вже переглянуло прогноз щодо видобутку російської нафти в бік зниження, врахувавши пошкодження інфраструктури. Очікується скорочення експорту нафтопродуктів, зменшення валютної виручки та зростання витрат на відновлення нафтопереробних потужностей і логістики.
Експерти також прогнозують подорожчання будівельних робіт, оскільки важка техніка майже повністю залежить від дизельного пального.
Роздрібна торгівля може зіткнутися з перебоями у постачанні товарів і нерівномірним наповненням складів, що сприятиме прискоренню інфляції. Авіаційна галузь уже відчуває наслідки обмежень на ринку авіапального, а в разі поглиблення кризи можливе скорочення внутрішніх рейсів і подорожчання авіаквитків.
Водночас більшість аналітиків вважає, що російська влада насамперед забезпечуватиме пальним військовий сектор і оборонно-промисловий комплекс, тоді як основний тягар дефіциту нестиме цивільна економіка.
Навіть за такого сценарію проблеми з логістикою можуть вплинути і на роботу підприємств військово-промислового комплексу. Якщо ситуація з паливом не покращиться найближчим часом, експерти прогнозують уповільнення економічного зростання, прискорення інфляції, скорочення промислового виробництва, зменшення експортних доходів від нафтопродуктів і збільшення бюджетних витрат на підтримку паливного ринку та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Оскільки знищення нафтової галузі росіян триває, можна очікувати на поглиблення економічної кризи у цій країні.
