У серпні українська економіка, найімовірніше, перебуватиме під впливом кількох важливих і водночас суперечливих чинників. З одного боку, зберігатимуться передумови для поступового відновлення ділової активності. З іншого — воєнні ризики, ситуація на паливному ринку, інфляційні очікування та підвищений попит на валюту можуть створювати додатковий тиск на бізнес і споживачів.
На які основні події варто очікувати у серпні, розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Що відбуватиметься на ринку пального
Перший і, мабуть, один із найважливіших факторів серпня — це вартість пального. Від неї напряму залежить ціна логістики, виробництва, харчів та багатьох послуг на внутрішньому ринку. Починаючи з весни, ситуація на світових енергетичних ринках залишається нестабільною: перемир’я, нові загострення, ризики блокування чи розблокування Ормузької протоки — усе це впливає на нафтові котирування.
Для України цей вплив не є миттєвим, але він цілком відчутний. Від поведінки паливних трейдерів залежатимуть і своєчасність постачання пального на українські АЗС, і його кінцева вартість для споживачів. У стані невизначеності трейдери можуть діяти обережніше, а подекуди й агресивніше — зокрема на валютному ринку, закуповуючи валюту для майбутніх контрактів і створюючи додатковий попит.
Інфляційні тенденції літа
Другий важливий чинник — інфляція. Після позитивних новин про дефляцію в червні можна припустити, що в липні інфляційна динаміка також залишалася помірною або близькою до нульової. Головна причина — це сезонне здешевлення овочів, фруктів та продуктів тваринництва. Додатково у червні на ціни впливало поступове зниження вартості нафти після певного послаблення напруги на світових ринках.
Втім, щодо серпня ситуація виглядає складнішою. З одного боку, сезонний фактор ще може частково стримувати ціни. А з іншого — паливний ринок знову може стати джерелом інфляційного тиску. Якщо пальне дорожчатиме, це неминуче позначиться на вартості перевезень, зберігання, виробництва та кінцевих споживчих цін.
Що принесе Україні новий врожай
Окрему роль відіграватиме початок “високого” аграрного сезону. У серпні розпочинається період збору врожаю, і від того, наскільки ефективно аграрії зможуть провести цю роботу, залежатимуть не лише ціни на внутрішньому ринку, а й експортні можливості країни у майбутньому. Для цього потрібні пальне, логістика, стабільна робота інфраструктури та прогнозований валютний ринок.
Тому говорити про повне “замороження” інфляції у серпні навряд чи варто. Так, загальна річна інфляційна траєкторія поки що залишається контрольованою, і Національний банк очікує, що інфляція за підсумками року не вийде за межі прогнозних орієнтирів — 9,4%. Однак у серпні ризики її певного пришвидшення виглядають цілком реалістичними.
Валюта: до яких сюрпризів готуватися
Ще один ключовий фактор — валютний ринок. У другій половині серпня активність імпортерів може зрости. Насамперед це стосуватиметься імпортерів енергоресурсів, адже країна поступово входитиме в період підготовки до осені та зими. Наскільки складним буде опалювальний сезон, достеменно не знає ніхто, тому частина компаній може намагатися купувати валюту із запасом.
Це може створити певний перекіс у бік попиту на валюту. Проте говорити про кризові сценарії наразі підстав немає. Національний банк має достатній запас міцності у вигляді міжнародних резервів і, як і раніше, залишатиметься головним стабілізатором валютного ринку. Саме завдяки його інтервенціям та режиму “керованої гнучкості” ринок тяжітиме радше до балансу, ніж до різких і неконтрольованих коливань.
За базовим сценарієм, у серпні курс долара може залишатися в межах приблизно до 45,5 грн/долар. Курс євро, найімовірніше, не перетне позначку 52,5 грн/євро. Водночас ці прогнози не враховують можливих різких воєнних загострень, які можуть вплинути як на настрої населення, так і на поведінку бізнесу, а також на попит на валюту.
Ключовий ризик – продовження війни
Окремий ризик — атаки ворога на паливну інфраструктуру та АЗС. Такі удари можуть звужувати можливості для стабільного постачання пального, підживлювати ажіотажний попит і психологічно впливати на споживачів. У таких умовах частина громадян може активніше реагувати на курсові новини та намагатися переводити заощадження у валюту.
Водночас важливо розуміти: воєнні ризики залишаються потужними, але вони не діють ізольовано. Їхній вплив на економіку проявляється разом з іншими чинниками — паливним ринком, інфляцією, експортом, імпортом, поведінкою бізнесу та очікуваннями населення.
Замість резюме
Серпень можна назвати місяцем обережного балансу. Економіка зберігатиме здатність до активного розвитку, однак це відбуватиметься в умовах підвищеної чутливості до вартості пального, курсу валют, “воєнних” новин і підготовки до осінньо-зимового періоду.
