Червень для української економіки, найімовірніше, стане місяцем уважного балансування між кількома ключовими факторами. На перший план вийдуть динаміка цін на пальне, інфляційні очікування, надходження зовнішнього фінансування, політика Національного банку та вплив війни на економічну активність.
Більше про виклики та перспективи червня розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Паливний ринок: етап стабілізації
Одним із найбільш чутливих економічних індикаторів у червні залишатиметься пальне. Його вартість впливає на логістику, транспортування товарів, собівартість продукції та, зрештою, на споживчі ціни. Після березневого цінового стрибка у квітні та першій половині травня паливний ринок помітно знизив темпи зростання. У березні бензин А-95 подорожчав майже на 14%. Дизельне пальне зросло ще істотніше, а це понад 36%. Натомість у квітні-травні ситуація вже була значно спокійнішою. Бензин А-95 додав у середньому близько 3%. Дизель впродовж 2 місяців подорожчав в середньому на 2,6%.
Отже, головний висновок полягає не в тому, що ситуація з цінами на пальне стала більш-менш передбачуваною. Однак поки що жодних передумов для істотного зниження цін немає. І скоріше за все, у найближчій перспективі вони не повернуться на “Доормузький рівень”. Якщо не відбудеться нового загострення на Близькому Сході, паливний фактор навряд чи стане самостійним драйвером прискорення інфляції. Відповідно, його вплив на ціни та валютний ринок може залишитися помірним.
Зовнішнє фінансування
Ще один чинник, який впливатиме на економічні очікування у червні, — міжнародна фінансова підтримка. Україна розраховує на перший транш у межах кредитного пакета ЄС на 90 млрд євро, розрахованого на 2026–2027 роки. Для економіки такі кошти мають подвійне значення. З одного боку, це ресурс для фінансування оборонних, соціальних та інших бюджетних потреб. З іншого — сигнал, що країна зберігає доступ до зовнішньої підтримки й може планувати свої видатки більш передбачувано.
За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році Україна потребує близько 45 млрд доларів зовнішнього фінансування. У середньому це приблизно $3,7–3,8 млрд щомісяця. Саме тому для червня важливими будуть не лише сам факт надходження коштів, а й зрозумілий графік фінансування. Регулярність зовнішньої допомоги знижує ризики для бюджету, підтримує довіру до макрофінансової стабільності та опосередковано впливає на валютний ринок.
Валютний ринок
У червні валютний ринок, імовірно, залишатиметься в межах контрольованих коливань. Передумов для різкої девальвації наразі не видно. Ключовий запобіжник різких курсових стрибків — це стратегія Національного банку. Режим “керованої гнучкості” не дозволяє ринку “сіпатися в конвульсіях” та не допускає глибоких розривів між попитом і пропозицією.
НБУ, ймовірно, і надалі використовуватиме валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань. Орієнтовний обсяг таких інтервенцій може залишатися на рівні $800-900 млн на тиждень. За нинішніх умов це не виглядає загрозливо ні для валютних резервів, ні для загальної стійкості ринку.
Поточна курсова динаміка також не свідчить про критичний тиск. Станом на кінець травня середньомісячне зростання курсу долара становить приблизно 0,32 грн, або близько 0,8% на місяць. Для євро цей показник становить близько 0,44 грн, або майже 0,9% на місяць.
За базовим сценарієм, у червні долар може коливатися в межах 44-44,5 грн/$, євро — 51-52 грн/€. Це дає підстави говорити про відносну прогнозованість валютного ринку. Важливо розуміти: навіть за контрольованої ситуації курс не буде абсолютно нерухомим. Але між помірним рухом і девальваційним сценарієм є суттєва різниця.
Воєнні ризики
Попри відносно помірний економічний сценарій на червень, фактор війни залишається головним джерелом невизначеності. Його вплив не обмежується лише валютним курсом чи інфляцією. Йдеться про ширшу економічну шкоду: зруйновані активи, перебої в логістиці, удари по енергетичній інфраструктурі, втрати бізнесу, зниження виробництва та загальне обмеження економічної активності.
У червні цей ризик залишатиметься стандартним тлом для всіх прогнозів. Наприклад, атаки на паливну інфраструктуру або АЗС можуть впливати на пропозицію пального та роздрібні ціни. Удари по логістиці чи енергетиці здатні збільшувати витрати бізнесу. Пошкодження інфраструктури можуть змінювати локальну цінову ситуацію навіть тоді, коли загальнонаціональні показники залишаються відносно стабільними. Саме тому будь-який економічний прогноз в умовах війни має важливе застереження: базовий сценарій працює доти, доки не виникає нового масштабного шоку.
Отже, червень має всі передумови пройти без різких економічних зламів. Найімовірніший сценарій — відносно стриманий інфляційний тиск і збереження ключової ролі Нацбанку як стабілізатора валютного ринку. Водночас повної стабільності в умовах війни не може бути за визначенням. Натомість очікується, що вдасться уникнути передумов для різкого погіршення курсової чи цінової динаміки.
