У травні економічна ситуація в Україні визначатиметься поєднанням кількох ключових чинників. Ідеться як про внутрішні процеси — насамперед монетарну політику Національного банку та інфляційну динаміку, — так і про зовнішні обставини: обсяги міжнародної фінансової допомоги, стан зовнішньої торгівлі, цінову кон’юнктуру на енергоресурси та безпекову ситуацію. Саме їхній сукупний вплив формуватиме курсові тенденції, поведінку споживачів і загальний запас стійкості економіки.
Більше про виклики та перспективи травня розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Дивимося на політику НБУ
Насамперед варто звернути увагу на дії Національного банку. У березні прискорення інфляції та зростання попиту на валюту змусили регулятора діяти досить активно, аби втримати макрофінансову рівновагу. За наявними даними, інфляція в березні сягнула 1,7% за місяць і 7,9% у річному вимірі. Одним із ключових чинників такого прискорення стало подорожчання енергоносіїв і пального. В Україні середнє зростання цін на бензин перевищило 14%, а на дизельне пальне — 35%, що досить швидко позначилося й на вартості товарів та послуг. Серед категорій, які подорожчали найпомітніше, були, зокрема, одяг і взуття — майже на 12%, а також залізничні пасажирські перевезення — на 8,2%.
У такій ситуації Нацбанк був змушений посилити присутність на валютному ринку: у березні обсяг валютних інтервенцій становив майже $4,8 млрд. Це менше за рекордні $5,3 млрд у грудні 2024 року, однак усе одно свідчить про збереження значного дисбалансу між попитом і пропозицією валюти. Водночас міжнародні резерви, попри скорочення, залишаються на безпечному рівні — понад $52 млрд, що покриває більш як 5 місяців імпорту. Якщо ж інфляційний тиск не послабиться, підсумки квітня можуть виявитися ще жорсткішими: інфляція потенційно здатна сягнути 2% за місяць та 9-9,3% у річному вимірі, а отже монетарна політика регулятора, ймовірно, залишатиметься доволі стримувальною.
Ситуація із фінансуванням від міжнародних партнерів
Не менш важливим фактором у травні може стати міжнародне фінансування. Для України зовнішня допомога залишається одним із головних джерел бюджетної стійкості, а отже і ширшої економічної стабільності. Особливе значення може мати потенційне розблокування програми ЄС обсягом 90 млрд євро та надходження перших коштів у її межах, що в принципі має позитивну динаміку. В умовах війни такі ресурси дають державі змогу фінансувати значну частину видатків, не створюючи надмірного тиску на внутрішні джерела. Потреба в міжнародній підтримці залишається дуже значною: у державному бюджеті на 2026 рік обсяг необхідної зовнішньої допомоги оцінений у 2,079 трлн грн, що за середньорічним курсом 45,7 грн/$ відповідає приблизно $45,5 млрд. Водночас від початку року Україна вже залучила щонайменше $6,8 млрд зовнішнього фінансування. Усе це свідчить про те, що зовнішня підтримка і надалі буде одним із ключових елементів фінансової стійкості країни.
Що чекати від цін на нафту
Ще одним важливим чинником для української економіки залишатиметься ситуація на світовому нафтовому ринку. Події на Близькому Сході можуть позначатися на Україні не безпосередньо, але досить відчутно — передусім через ціну енергоносіїв. Саме нафта сьогодні є одним із зовнішніх чинників, що підтримують інфляційний тиск у світі. Для України це означає зростання витрат на пальне, логістику та виробництво, а отже і додатковий тиск на споживчі ціни. Водночас навіть можливе зниження цін на пальне навряд чи стане підставою для швидкого та широкого здешевлення товарів і послуг. Швидше за все, такий сценарій лише допоможе уникнути подальшого розгону цін. Навіть якщо безпекова ситуація дещо стабілізується, ринки ще тривалий час зберігатимуть обережність, а тому порівняно із січнем-лютим нафтові ціни можуть залишатися на відносно високому рівні.
Який буде курс долара та євро
Через нафтовий чинник варто також уважно стежити і за динамікою пари євро/долар, оскільки саме вона значною мірою визначає курс євро в Україні. Внутрішня вартість європейської валюти формується насамперед через глобальне співвідношення євро та долара, а також через його подальшу проєкцію на пару гривня/долар. Якщо нафтові ціни зростатимуть, це може підтримувати долар і стримувати євро. У такому разі світовий курс євро/долар здатен коливатися в межах 1,10-1,13. Якщо ж ціни на пальне знизяться або хоча б стабілізуються на нинішньому рівні, більш імовірним виглядатиме діапазон 1,15-1,18. Для українського ринку це досить важливо, оскільки кожна зміна на 0,01 у парі до долара означає приблизно 0,5 грн у внутрішньому курсовому еквіваленті. Отже, курс євро у травні, найімовірніше, залишатиметься досить чутливим до зовнішніх цінових і валютних коливань.
Ризики продовження війни
Нарешті, не можна ігнорувати воєнний чинник. Його вплив на економіку залишається постійним і багаторівневим. Удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі створюють ризики не лише для безперебійної роботи підприємств, а й для логістики, собівартості продукції та загального рівня цін. Поки війна триває, будь-яке загострення безпекової ситуації може швидко трансформуватися у додатковий тиск на бізнесову активність, інфляційні очікування та валютний ринок. Саме тому у травні воєнний фактор, як і раніше, слід розглядати як один із ключових ризиків для економічної рівноваги.
Отже, у травні українська економіка залишатиметься в полі дії одразу кількох потужних чинників — від міжнародного фінансування та зовнішньоторговельного дисбалансу до енергетичних цін, курсової динаміки та наслідків війни. Водночас навіть за такої складної конфігурації ризиків економічна система зберігає запас стійкості. І саме ця здатність адаптуватися до зовнішнього тиску, підтримувати роботу бізнесу та фінансової системи й надалі буде однією з головних передумов макроекономічної стабільності.
