Світовий нафтовий ринок вже пристосувався до суперечливих рішень американського президента Дональда Трампа. Коливання цін на нафту вже не так лякає трейдерів та біржі. Але для українського паливного ринку через інші фактори наступає важкий період.
Ситуація на світовому ринку
Війна на Близькому Сході залишається одним із головних чинників невизначеності для світового нафтового ринку. Однак наразі це не призводить до тривалого дефіциту палива. Після різких стрибків котирувань у періоди загострення ситуації ціни частково стабілізувалися, оскільки фізичних перебоїв із постачанням нафти поки що вдалося уникнути.
Зберігається така тенденція, що будь-які повідомлення про удари по нафтовій інфраструктурі, танкерах або загрозу перекриття транспортних маршрутів миттєво впливають на котирування Brent і WTI. Після зниження ризиків ціни зазвичай коригуються вниз.
27 липня 2026 року ціни на нафту впали більш ніж на 6%, оскільки виникла пауза в ударах між США та Іраном. Ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 6,20 долара, або 6,4%, до 90,58 долара за барель. Під час торгів котирування ненадовго опускалися нижче психологічної позначки у 90 доларів.
А ще кілька днів тому, 23 липня, вартість нафти марки Brent під час торгів зросла більш ніж на 6% і вперше з кінця травня перевищила позначку 100 доларів за барель.
Знищення ціни стало результатом очікування дипломатичного врегулювання війни на Близькому сході, яке може сприяти деескалації ситуації в регіоні та поступовому відновленню судноплавства через Ормузьку протоку. Трамп призупинив удари по іранських об’єктам та знову запропонував Ірану мирну угоду. Тегеран відмовився, вважаючи себе переможцем і, скоріше за все, знаючи реальну причину припинення бомбардування американцями. Справа у тому, що, за даними The Wall Street Journal, У Пентагона просто закінчуються запаси засобів протиповітряної оборони.
Варіанти збільшення видобутку
Одночасно країни-лідери з видобутку нафти розглядають варіанти уникнення катастрофічних наслідків військових дій, у відновленні яких мало хто сумнівається.
Наприклад, уряд Іраку уповноважив керівництво Basra Oil Company підписати меморандум про взаєморозуміння з Міністерством нафти Сирії для будівництва нової системи трубопроводів через цю сусідню країну. Цей проєкт дозволить з’єднати іракські райони видобутку нафти зі світовими ринками безпосередньо через сирійські порти на Середземному морі, уникнувши Перської затоки.
Саудівська Аравія вирішила розширити нафтопровід East-West (Petroline). Це стане найважливішим альтернативним маршрутом, на випадок чергового блокування Іраном Ормузької протоки. Нафтопровід з’єднує нафтові родовища на сході країни з портом Янбу на Червоному морі, дозволяючи експортувати нафту без проходження через Ормузьку протоку. Зараз Саудівська Аравія модернізує інфраструктуру та збільшує пропускну спроможність цієї системи.
Також ОАЕ прискорили будівництво другої лінії трубопровіду до порту Фуджейра на узбережжі Оманської затоки. Після завершення проєкту у 2027 році експортні можливості країни в обхід Ормузької протоки мають зрости майже вдвічі.
Країни домовилися максимально використовувати єгипетську систему SUMED. Нафтопровід SUMED дозволяє транспортувати нафту між Червоним і Середземним морями, обходячи Суецький канал для найбільших танкерів. Після загострення ситуації на Близькому Сході його завантаження суттєво зросло.
Ситуація в Україні
Ситуація на нашому ринку, звісно, має прив’язку до ситуації на світовому. Через зростання світових котирувань нафти можливе подорожчання бензину, дизеля та автогазу в Україні. Ми залежимо також від збільшення витрат на логістику та імпорт нафтопродуктів. Але до цього ще додаються ризики від війти в самій Україні.
Системно російські загарбники нищать запаси українського палива та АЗС. За наявною інформацією, унаслідок російських атак лише на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної працюючої АЗС.
Станом на кінець липня офіційної загальнодержавної статистики щодо кількості знищених або пошкоджених Росією автозаправних станцій в Україні немає. Однак є оцінки галузевих експертів і представників паливного ринку. Наприклад, за даними CEO мережі WOG Андрія Пивоварського, понад 150 АЗК їх компанії було уражено лише за квітень–червень 2026 року. Після нових масованих атак ця цифра продовжила зростати.
За оцінками видання «НафтоРинок», із квітня до кінця червня інтенсивність ударів по АЗС зросла до 13–15,5 уражених об’єктів на тиждень. Це свідчить про цілеспрямовану кампанію атак російських терористів на паливну інфраструктуру України.
Руйнування автозаправних станцій має комплексні наслідки для паливного ринку та економіки України. Насамперед це знижує доступність пального у постраждалих регіонах, оскільки водіям доводиться користуватися віддаленішими АЗС, що збільшує навантаження на працюючі комплекси та може призводити до черг.
Оператори несуть значні збитки через пошкодження інфраструктури, вимушені витрати на відновлення об’єктів, встановлення додаткових систем захисту, пожежної безпеки та резервного енергозабезпечення. Атаки також ускладнюють логістику, адже пальне доводиться транспортувати альтернативними маршрутами, що збільшує витрати на перевезення та страхування.
Водночас, на відміну від ситуації у 2022 році, український паливний ринок став значно стійкішим. Завдяки диверсифікації імпорту з країн Європейського Союзу, розвитку нових логістичних маршрутів, накопиченню запасів пального та конкуренції між мережами АЗС оператори здатні оперативніше компенсувати втрати окремих об’єктів. Проте у разі систематичних ударів не лише по автозаправних комплексах, а й по нафтобазах, це може призвести до нового стрибка цін на пальне в Україні.
