Перед початком опалювального сезону у країнах Європи та Північної Америки під загрозою блокування опинилася ще одна енергетична транспортна артерія. Взявши на озброєння тактику іранців, воєнізоване угрупування шиїтів-зейдитів, яке діє на території Ємену, вирішило блокувати стратегічно важливу Баб-ель-Мандебську протоку та підходи до Червоного моря. Тим самим хусити створили загрозу для глобальної торгівлі та постачання енергоносіїв.
Ситуація у Баб-ель-Мандебській протоці
У вересні хусити захопили портове місто Моха на узбережжі Червоного моря та острів Перім (Маюун), який розташований прямо біля входу до протоки. За даними Reuters, урядові сили відійшли з Періму, після чого хусити отримали значно кращі позиції для контролю за судноплавством.
Після цього хусити взяли під контроль острови Великий і Малий Ханіш у Червоному морі. Таким чином вони суттєво розширили контроль над узбережжям і островами на підходах до Баб-ель-Мандебу.
Станом на 17 вересня 2026 року ситуація навколо Баб-ель-Мандебської протоки різко змінилася. Хусити за останні тижні не просто відновили військову активність, а значно посилили свої позиції безпосередньо біля одного з ключових світових морських маршрутів. За останні дні крім портового міста Моха, остра Перім (Маюун), який фактично розділяє Баб-ель-Мандеб на два судноплавні проходи, вони взяли під контроль острови Великого і Малого Ханіш.
Наступ хуситів триває. Агентство Reuters повідомляє, що вони просуваються вздовж західного узбережжя Ємену, а урядові сили за підтримки Саудівської Аравії завдають ударів по їхніх позиціях. За останні два тижні бойові дії вже спричинили переміщення щонайменше 112 тисяч людей.
Стратегійне положення
Саме захоплення Періму є ключовим. Він розташований у безпосередній близькості від найвужчої частини протоки й дає хуситам значно кращу позицію для спостереження та потенційних ударів по суднах.
Протока важлива не тільки для контейнерів із китайськими товарами. Через неї рухаються величезні потоки енергоносіїв. Причому особливо важливий зв’язок із Перською затокою: значна частина нафти й газу, яка йде з країн Перської затоки до Європи, проходить послідовно через Ормузьку протоку, далі Баб-ель-Мандеб, Червоне море і Суецький канал.
Цінність Баб-ель-Мандебської протоки насамперед у тому, що це «ворота» між Червоним морем і Індійським океаном. Через неї проходить найкоротший морський маршрут між Європою та Азією через Суецький канал. Якщо судно йде з Індії, Китаю чи Перської затоки до Європи через Суецький канал, воно фактично має пройти і Баб-ель-Мандеб.
За даними UNCTAD, у 2023 році через Баб-ель-Мандеб проходило близько 8,7% світового морського вантажообігу. Для окремих категорій частка була ще більшою: близько 20% контейнерних перевезень і автомобілів, 15% нафтопродуктів та 13% сирої нафти.
За даними EIA, у II кварталі 2026 року через Баб-ель-Мандеб проходило в середньому 8,1 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу, з них близько 6,1 млн барелів — сира нафта та конденсат. У серпні через Баб-ель-Мандеб пройшло лише близько 1,5 млн барелів нафти та конденсату на добу проти 3,14 млн у липні та 5,9 млн у червні. Тож можна вже побачити, як перекриття цього маршруту позначається на світовому ринку енергетики.
Перші наслідки
Найважливіший наслідок після атак і погроз хуситів поки що у тому, що частина танкерів перестала використовувати Баб-ель-Мандеб для перевезення саудівської нафти.
За даними EIA, у серпні 2026 року експорт нафти із саудівського порту Янбу на Червоному морі впав приблизно вдвічі порівняно з липнем. Саудівська Аравія була змушена збільшувати поставки через Суецький канал, а також шукає альтернативні способи транспортування. EIA очікує, що обмеження через Червоне море найближчим часом стримуватимуть саудівські поставки.
Ситуація із цінами виглядає так:
- 14 вересня Brent піднімався приблизно до $108,8 за барель.
- 15 вересня ціна закрилася біля $108,75.
- 16 вересня Brent впав на 2,7% — до $105,83.
- 17 вересня — ще приблизно на 1%, до району $104–105.
- 18 вересня падіння продовжилося: Brent опускався приблизно до $103–104, WTI — до $100–101.
Саме хусити не є єдиною причиною нинішньої високої ціни на нафту. Зараз енергетичний ринок одночасно перебуває під тиском через проблеми навколо Ормузької протоки та перебої з поставками з Близького Сходу. EIA зазначає, що Brent у серпні в середньому коштував $91 за барель — на $7 більше, ніж у липні.
Головний фактор останніх двох днів — Саудівська Аравія демонструє, що може відновлювати експорт альтернативними маршрутами, зокрема через Оман. Це зменшило страх, що атаки на енергетичну інфраструктуру та проблеми з Червоним морем швидко заберуть із глобального ринку мільйони барелів.
Додатково тиснуть на ціни зростання запасів нафтопродуктів у США, Сінгапурі та Європі, а також збільшення китайського експорту пального. Тобто ринок отримав сигнал: дефіцит може бути меншим, ніж побоювалися на початку тижня.
Падіння з $109 до $103–104 не означає, що енергетична криза закінчилася. Навпаки, Brent зараз приблизно на $10 дорожчий, ніж на початку вересня: 1 вересня він коштував близько $92–94, а зараз — понад $103. Тож попереду всіх чекає важка зима з далеко недешевими енергоресурсами.
