Національний банк України посилив монетарну політику та підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16%. Регулятор пояснює рішення стійким ціновим тиском та зростанням ризиків для інфляції, зокрема через російські атаки на інфраструктуру та високу вартість пального.
Про це 17 вересня заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу.
Чому НБУ підняв ставку
Раніше видання Invest News писало, що у серпні річна інфляція прискорилася до 8,1% і виявилася вищою, ніж очікував Нацбанк. Однією з причин стало помітніше здорожчання пального на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Додатковий тиск на ціни створюють високі витрати бізнесу на електроенергію, логістику та оплату праці.
За оцінкою регулятора, у найближчі місяці інфляція може рухатися вище траєкторії, закладеної в попередньому прогнозі. Серед чинників, здатних посилити ціновий тиск, НБУ називає наслідки російських ударів по енергетичних, виробничих і логістичних об’єктах, а також збереження високих цін на пальне. Стійкого зниження інфляції до цілі 5% регулятор очікує у 2027 році.
Які ризики бачить Нацбанк
Подальша ситуація в економіці значною мірою залежатиме від перебігу війни. Серед основних ризиків, які можуть посилити інфляційний тиск:
- нові пошкодження виробничих та інфраструктурних об’єктів унаслідок російських атак;
- додаткові бюджетні потреби на оборону та відбудову, які можуть стимулювати внутрішній попит, зокрема на імпорт;
- посилення дефіциту працівників та подальший тиск на заробітні плати;
- погіршення міграційних тенденцій.
Що змінить вища облікова ставка
Підвищуючи ставку, НБУ прагне зберегти привабливість гривневих заощаджень та зменшити тиск на валютний ринок. Частина банків уже відреагувала на попереднє посилення процентної політики підвищенням ставок за депозитами.
Попит населення на гривневі депозити та облігації внутрішньої державної позики при цьому зберігається. У Нацбанку розраховують, що достатня дохідність таких інструментів допомагатиме утримувати кошти у гривні та стримуватиме інфляційний і валютний тиск.
Регулятор також залишає можливість подальшого коригування монетарної політики залежно від розвитку ситуації. Якщо ціновий тиск посилюватиметься, процентна політика може стати жорсткішою.
