У липні українська економіка може увійти в період відносного цінового перепочинку. Звісно, інфляційні ризики не зникнуть та й ціни не почнуть різко знижуватися. Радше йдеться про те, що частина чинників, які навесні посилювали тиск на споживчі ціни, може поступово втратити свою гостроту.
Більше про економічну ситуацію в липні розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Що відбуватиметься із вартістю пального
Насамперед це стосується пального. Для України вартість пального впливає майже на всі економічні сфери — від вартості логістики, виробництва, до курсу валют і споживчих цін. Саме тому паливний фактор має значно ширший вплив, ніж може здатися.
Весна показала, наскільки швидко вартість пального здатна “штовхати” інфляцію. Упродовж березня-травня середня вартість бензину А-95 в Україні зросла приблизно на 21%, а дизельне пальне подорожчало на 37%. Для економіки це був суттєвий витратний шок. Навіть якщо він не одразу повністю проявляється у споживчих цінах, його наслідки поступово розходяться по всьому ланцюжку — від імпортера і перевізника до магазину й кінцевого покупця.
Як інфляція впливає на ціни
Інфляційна статистика це частково підтверджує. Найвиразніше пожвавлення цін відбулося саме навесні: у березні споживчі ціни зросли на 1,7%, а річна інфляція сягнула 7,9%; у квітні місячне зростання становило ще 1,4%, а річний показник піднявся до 8,6%. У травні ситуація стала дещо м’якшою: ціни зросли на 0,9%, а річна інфляція знизилася до 8,2%. Тобто економіка вже отримала весняний імпульс подорожчання, але наприкінці весни з’явилися перші ознаки його послаблення.
Для липня важливим є те, чи перетвориться це послаблення на більш стійку тенденцію. Одним із ключових зовнішніх факторів тут залишається ситуація на нафтовому ринку. Якщо домовленості між США та Іраном будуть реалізовані, це може зменшити ризики нового стрибка світових цін на нафту. Для України це важливо, адже внутрішній паливний ринок значною мірою залежить від імпорту та світової кон’юнктури.
Водночас очікувати швидкого й різкого здешевлення пального в Україні не варто. Роздрібні ціни зазвичай реагують із запізненням. На них впливають запаси, сформовані за вищими закупівельними цінами, логістика, валютний курс, воєнні ризики та загальна невизначеність. Тому у липні цілком можлива поступова стабілізація або помірна корекція вартості бензину й дизелю.
Зауважу: якщо пальне припинить дорожчати, бізнес отримає менше підстав переглядати транспортні та логістичні витрати. Це, своєю чергою, може пригальмувати перенесення витрат у кінцеві ціни для споживачів. Іншими словами, навіть відсутність нового паливного стрибка вже працюватиме як антиінфляційний чинник.
У червні, за нашими оцінками, місячна інфляція може становити близько 0,6-0,9%, що відповідатиме приблизно 8,0-8,3% у річному вимірі (наразі офіційні дані ще не оприлюднені). А у липні ціновий тиск може бути ще помірнішим. Сезонне здешевлення частини овочів і фруктів, а також потенційна стабілізація паливного ринку можуть знизити місячну інфляцію до 0-0,4%.
Однак у річному вимірі інфляція залишатиметься відчутною — орієнтовно в межах 8,2-9,0%. Це важливий момент: низький або помірний місячний показник не означає, що інфляційна проблема усунена. Частина весняного подорожчання вже “зашита” в ціни, а в другому півріччі можуть посилитися інші чинники — енергетичні витрати, воєнні ризики, курсова “психологія”, потреби імпортерів та бюджетні видатки.
А що чекати від курсу валют
Окремо варто згадати валютний ринок. Паливний фактор впливає на нього напряму, адже пальне є однією з ключових імпортних позицій. Коли закупівельні ціни на нафту й нафтопродукти зростають, імпортерам потрібно більше валюти. Це збільшує попит на міжбанку і може посилювати тиск на гривню. Якщо ж ціни стабілізуються або знижуються, валютний попит з боку паливних імпортерів може бути помірнішим.
Водночас валютний ринок в умовах воєнної економіки залишається залежним від значно ширшого набору чинників: ритмічності міжнародної фінансової допомоги, обсягу воєнних видатків, потреб енергетичного імпорту, поведінки бізнесу та населення, а також дій Національного банку. Однак зниження паливного тиску може стати одним із елементів більш спокійної ринкової картини.
Разом із тим ефект від паливної стабілізації не варто перебільшувати. Гривня й надалі залишатиметься чутливою до новин, імпортних потреб, зовнішнього фінансування, воєнних та психологічних факторів. Головним стабілізатором валютного ринку залишається Національний банк, а режим “керованої гнучкості” дає змогу згладжувати надмірні коливання без різких курсових змін.
Тому липень, найімовірніше, не стане місяцем різкого перелому в економічній динаміці. Але він може стати періодом зниження напруги. Якщо паливний ринок не отримає нового зовнішнього шоку, а сезонні фактори підтримають продовольче здешевлення, інфляційний тиск може помітно послабитися в місячному вимірі. Валютний ринок за таких умов матиме більше шансів пройти місяць без надмірного ажіотажу.
Базове очікування на липень — це обережна стабілізація. Інфляція може сповільнитися, паливний тиск зменшитися, а валютний ринок здатен зберегти контрольованість. Проте це не скасовує головних ризиків: війна, енергетика, імпорт, зовнішнє фінансування і курсова психологія й надалі визначатимуть економічний фон. Отже, липень може дати економіці коротку паузу, але не гарантує повного зняття напруги.
