Глобальний борг у другому кварталі досяг небаченого рівня в $307 трлн, попри те, що підвищення процентних ставок обмежило банківське кредитування. За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), основними рушіями цього зростання стали США та Японія, які продовжують утримувати лідерство на фінансових ринках.
Повідомляє видання Reuters.
Зростання глобального боргу
За перші шість місяців 2023 року глобальний борг зріс на $10 трлн, а за останнє десятиліття цей показник збільшився на $100 трлн. Цей приріст спричинив подальше підвищення співвідношення глобального боргу до валового внутрішнього продукту (ВВП), яке в другому кварталі 2023 року склало 336%. Згідно зі звітом IIF, уповільнення економічного зростання та зниження темпів інфляції сприяли тому, що номінальний ВВП зростав повільніше за рівень боргу, що й призвело до підвищення боргового коефіцієнта.
Погіршення економічних перспектив
“Співвідношення боргу до ВВП фактично відновило висхідну траєкторію”, – зазначив Емре Тіфтік, директор з досліджень сталого розвитку IIF.
Однак, навіть із пом’якшенням інфляційного тиску, експерти прогнозують, що цей коефіцієнт до кінця року перевищить 337%.
Зростання рівня боргу є предметом занепокоєння серед аналітиків і політиків, оскільки воно може змусити країни, корпорації та домогосподарства обмежувати витрати та інвестиції. Це, своєю чергою, може сповільнити економічне зростання та погіршити рівень життя.
Ситуація в розвинених країнах
І хоча понад 80% загального боргового навантаження припадає на розвинені країни, зокрема США, Японію, Велику Британію та Францію, серед ринків, що розвиваються, найбільше зростання зафіксовано в Китаї, Індії та Бразилії.
“Тенденції на ринках, що розвиваються, виглядають кращими, ніж на розвинених”, – за словами Тодда Мартінеса, співкерівника команди суверенних рейтингів у Fitch Ratings.
Зростання боргу в країнах, що розвиваються
Пояснюючи це більш швидким відновленням економік країн, що розвиваються, порівняно з розвиненими країнами, які досі не змогли повернутися до передкризових фіскальних позицій після пандемії та енергетичної кризи.
Цікаво, що борг домогосподарств на ринках, що розвиваються, зберігається на рівні, який перевищує допандемічні показники, особливо через Китай, Південнй Корею та Таїланд. Натомість у розвинених країнах цей показник знизився до найнижчого рівня за останні два десятиліття.
“Добра новина в тому, що боргове навантаження на споживачів залишається переважно керованим”, – зазначив Тіфтік.
Однак, якщо інфляційний тиск продовжиться, домогосподарства, особливо в США, можуть зазнати додаткового навантаження через підвищення процентних ставок Федеральною резервною системою. Ці зміни в глобальній борговій ситуації можуть стати важливим фактором для економічних стратегій на найближчі роки.
Раніше видання Invest News писало, що МВФ підвищив прогноз зростання світової економіки у 2025 році до 3,2%, а для України очікує зростання ВВП на 2%.
