Коли найбільші банки світу починають вкладати гроші в нову технологію, це означає, що вона перестає бути просто експериментом. Саме так зараз відбувається з токенізацією активів. Якщо ще кілька років тому її пов’язували переважно з криптовалютами, то тепер фінансові установи тестують нові сервіси, запускають пілотні проєкти та переводять окремі операції у цифровий формат. Інтерес до токенізації пояснюється просто: вона допомагає зробити фінансові операції швидшими, зменшити витрати та створити нові можливості для інвестування. Редакція видання Invest News розібралася, чому банки дедалі активніше вкладають кошти в цю технологію та як вона може змінити фінансовий ринок.
Токенізація активів простими словами
Якщо пояснити просто, токенізація — перетворення права власності на актив у цифровий запис. Звучить складно, але на практиці все набагато зрозуміліше.
Уявіть, що є офісна будівля вартістю 20 млн доларів. Купити її може лише великий інвестор або компанія. Але коли поділити право власності на тисячі цифрових часток, інвестувати в неї стане значно простіше. У результаті один дорогий актив може мати багато співвласників. У результаті право власності на один актив буде розподілене між кількома співвласниками.
Те саме можна зробити із золотом, облігаціями, акціями компаній чи інвестиційними фондами. По суті, токенізація не створює новий актив. Вона лише змінює спосіб, у який підтверджується право власності.
Чому банки зацікавилися цією технологією
Щодня банки проводять тисячі фінансових операцій — від звичайних переказів до великих інвестиційних угод. Чим швидше й дешевше вони виконуються, тим менше витрат несе сам банк. Саме тому фінансові установи уважно стежать за технологіями, які можуть спростити цю роботу. Серед банків, які вже працюють із токенізацією активів, — JPMorgan Chase, Citi, HSBC, Deutsche Bank та UBS. Вони тестують цифрові облігації, токенізовані депозити, платформи для розрахунків і нові способи обліку фінансових активів. Для більшості з них це поки що пілотні проєкти, однак вони свідчать про зростання інтересу фінансового сектору до цієї технології.
Токенізація допомагає скоротити кількість таких процедур. Якщо інформація про актив зберігається в єдиній цифровій системі, усі учасники бачать однакові дані. Через це не потрібно кілька разів перевіряти одні й ті самі документи. Для банків це означає менше паперової роботи, менше ручної перевірки та швидше проведення операцій.
Токенізація як спосіб скоротити витрати
Коли компанія продає пакет цінних паперів іншому інвестору, до угоди можуть бути залучені одразу кілька організацій — банки, брокери, депозитарії. Кожен перевіряє документи та підтверджує інформацію. Через це операції стають дорожчими й займають більше часу. Саме такі витрати банки й намагаються скоротити за допомогою токенізації.
Якщо хоча б частину цих процесів автоматизувати, операція стане швидшою та дешевшою. Тому банки активно тестують токенізацію. Вона не замінює фахівців повністю, але дозволяє автоматизувати частину рутинної роботи. Для клієнтів ці зміни можуть бути майже непомітними, але для самого банку вони означають суттєву економію.
Швидші міжнародні перекази завдяки токенізації
Багато хто хоча б раз стикався з ситуацією, коли міжнародний переказ надходив кілька днів. Це відбувається тому, що гроші проходять через кілька банків, а кожен із них проводить власну перевірку.
Ця технологія дозволяє скоротити кількість таких етапів. Якщо інформація про актив або право власності зберігається в єдиній цифровій системі, усі учасники угоди бачать однакові дані. Це зменшує кількість перевірок і допомагає швидше завершити операцію. Тому великі міжнародні банки вже тестують такі рішення для окремих видів фінансових операцій.
Нові можливості для банків
Для фінансових установ токенізація — не лише спосіб скоротити витрати. Вона відкриває можливість створювати нові продукти для клієнтів. Наприклад, зараз банк може запропонувати депозит, кредит або інвестиції в облігації.
У майбутньому до цього списку можуть додатися токенізовані активи. Клієнти отримають більше варіантів для інвестування, а банки — нове джерело доходу. Саме через це між найбільшими фінансовими установами вже починається конкуренція за розвиток таких сервісів. Інтерес банків підтверджують і оцінки міжнародних аналітиків. У McKinsey вважають, що до кінця десятиліття обсяг ринку токенізованих активів може зрости приблизно до 2 трлн доларів без урахування криптовалют і стейблкоїнів.
Що це означає для звичайних людей
Більшість клієнтів навряд чи одразу відчує зміни. Як свого часу звичними стали безконтактна оплата телефоном і мобільний банкінг, так само поступово можуть з’явитися й нові фінансові сервіси.
Наприклад, сьогодні для інвестування в певний актив потрібні десятки або навіть сотні тисяч доларів, після токенізації сума входу може стати значно меншою. Іншими словами, з’явиться можливість придбати не всю будівлю чи великий пакет цінних паперів, а лише невелику частину. Це зробить інвестиції доступнішими для ширшого кола інвесторів.
Активи, які вже токенізують
Попри поширену думку, токенізація давно не обмежується криптовалютами.
Сьогодні у світі вже існують проєкти, які стосуються:
- житлової та комерційної нерухомості;
- державних і корпоративних облігацій;
- акцій компаній;
- золота та інших дорогоцінних металів;
- інвестиційних фондів;
- предметів мистецтва.
Перелік таких активів поступово розширюється, адже дедалі більше компаній шукають способи спростити купівлю та продаж майна.
Основні перешкоди для розвитку
Попри інтерес банків, токенізація ще не стала звичною частиною фінансової системи. Головна причина — законодавство. У багатьох країнах правила роботи з цифровими активами ще тільки формуються. Банки не можуть повноцінно запускати нові сервіси, доки не буде зрозуміло, як саме вони регулюватимуться.
Є й технічні труднощі. Великі банки працюють із програмами, які створювалися десятки років тому. Повністю замінити їх новими рішеннями неможливо, тому перехід відбувається поступово. Через це зараз більшість фінансових установ запускає пілотні проєкти, щоб перевірити, як нова технологія працюватиме в реальних умовах.
Перспективи токенізації в Україні
Україна вже неодноразово показувала, що здатна швидко впроваджувати сучасні цифрові рішення. Водночас нормативна база для розвитку токенізованих активів ще формується. Закон України «Про віртуальні активи» вже ухвалено, однак його повноцінне впровадження залежить від змін до податкового законодавства та гармонізації правил із законодавством ЄС. Тому поява токенізованих фінансових продуктів також виглядає цілком реальною. Втім, для цього потрібно створити зрозумілі правила роботи ринку, забезпечити захист інвесторів і підготувати необхідну інфраструктуру.
Поки що українські банки лише придивляються до цього напряму. Проте світовий досвід показує, що інтерес до токенізації зростає. Якщо ринок розвиватиметься й надалі, такі фінансові продукти можуть поступово стати звичною частиною банківських послуг і в Україні.
