Чому дропи вважаються серйозним ризиком для звичайних клієнтів банків? З якими проблемами можуть зіткнутися українці, які вирішили співпрацювати по дроп-схемах? Як правильно зберегти свою репутацію клієнта банка та не потрапити під кримінальну відповідальність?
Про все це в бліц-інтерв’ю виданню Invest News розповідає Анна Довгальська, заступниця голови правління банку “Глобус”. Експертка пояснює, як працюють дроп-схеми, хто найчастіше стає їх жертвами та які наслідки чекають на тих, хто погоджується на “легкі гроші”.
Пані Анно, останнім часом у публічному просторі все частіше з’являється термін “дроп-схеми”. Банки також б’ють на сполох через масштаби цього явища. Наскільки великою є проблема дроп-активності в Україні у 2025 році?
– За оцінками банків, цього року дроп-активність може стосуватися 10–20% нових карток. Від початку року виявлено близько 100 тис. скомпрометованих карток, а загальний обсяг операцій через дроп-схеми може сягати десятків мільярдів гривень.
Щоб краще зрозуміти тему, пояснімо нашим читачам: хто такі “дропи” і чому вони становлять загрозу для фінансової системи?
– “Дропами” називають людей, які свідомо або через необізнаність дозволяють шахраям користуватися їхніми рахунками чи картками. Фактично дропи стають посередниками між злочинцями та фінансовою системою. Але таке “посередництво” є співучастю у протизаконній діяльності. Через дропів відмиваються або переводяться в готівку незаконно отримані кошти.
Ви згадали, що проблема дропінгу напряму пов’язана зі зростанням кількості банківських карток. Чи можемо сказати, що чим більше карток з’являється на ринку, тим більше ризиків?
– Так, потенційно збільшення кількості емітованих карток може означати і зростання кількості дропів. За підсумками І кварталу 2025 року, в Україні емітовано 137,5 млн карток — це на 4% більше, ніж на початку року. Водночас із 2023 року різко зросла кількість p2p-переказів, і саме вони стали основним середовищем для поширення дроп-схем.
Тобто банки вимушені реагувати на нові ризики. Які саме заходи сьогодні застосовуються для обмеження шахрайської активності?
– З метою протидії незаконним операціям більшість банків встановили ліміти на карткові перекази. З 1 червня 2025 року клієнти з низьким і середнім рівнем ризику можуть переказувати не більше 100 тис. грн на місяць, а з високим рівнем ризику — до 50 тис. грн. У випадку нетипової активності чи перевищення лімітів банк має право заблокувати рахунок, який вважає підозрілим.
Можете розповісти, які схеми використання дропів зустрічаються найчастіше?
– Є три основні сценарії. Перший – “оренда картки”, коли власник передає шахраям саму картку, PIN-код і доступ до інтернет-банкінгу. Другий – так званий грошовий “мул”: дроп знімає гроші з картки і віддає їх злочинцям. Третій варіант – “одноразовий дроп”, коли людина надає доступ лише раз, отримує невелику винагороду і зникає з поля зору.
Якщо говорити про соціальний “портрет” дропа: хто найчастіше потрапляє в цю пастку?
– Найчастіше це молоді люди від 18 до 25 років, серед яких багато студентів. Також у схемах фігурують пенсіонери, безробітні та люди з нестабільними доходами. Близько 60% дропів шукають “швидкі гроші” через фінансову скруту. Ще 25% – не розуміють юридичних наслідків, а 15% – діють під тиском чи маніпуляцією. Іноді люди стають дропами через наївне бажання допомогти знайомому, який просить “позичити картку”. Часто для цього використовують соцмережі, де рівень довірливості вищий.
Як пересічному українцю зрозуміти, що йому пропонують стати дропом? Чи є якісь типові “сигнали небезпеки”?
– Є кілька характерних ознак. Це пропозиція “легких грошей” за картку чи рахунок, відсутність зрозумілого пояснення, навіщо потрібен доступ, комунікація виключно в соцмережах або месенджерах, а також відсутність будь-яких офіційних документів чи перевірок. Усі ці фактори свідчать про шахрайську схему.
Якщо людина погодилася і стала дропом, що на неї може чекати далі?
– Наслідки дуже серйозні. По-перше, банк може заблокувати рахунок. По-друге, є юридична відповідальність – за статтею 209 Кримінального кодексу за відмивання коштів можна отримати до 12 років ув’язнення. Навіть якщо кримінальної справи не буде, клієнт ризикує потрапити до “чорних списків” банків. Це ускладнить отримання кредитів, відкриття рахунків, користування депозитами. Окрім того, є репутаційні втрати: відновити довіру фінансової системи практично неможливо. І ще один важливий момент – планується створення державного Реєстру дропів. Потрапляння туди означатиме офіційну заборону на доступ до фінансових послуг.
А якщо людина вже зрозуміла, що її втягнули в шахрайську схему? Чи є вихід?
– У такій ситуації дуже важливо не мовчати. Треба негайно припинити будь-яку взаємодію з шахраями, повідомити про це свій банк і обов’язково звернутися до поліції. Це дає шанс, що людину розглядатимуть не як співучасника, а як жертву.
І наостанок: що б ви порадили українцям, які іноді спокушаються на пропозиції “легких грошей”?
– Подбайте про своє майбутнє. Не варто вірити оманливим обіцянкам швидкого заробітку – за ними можуть стояти серйозні кримінальні наслідки. Натомість треба формувати фінансову дисципліну: обізнаність щодо шахрайських схем, обережність у використанні карток і здоровий прагматизм. Надмірна довірливість навіть до знайомих може обернутися серйозними проблемами.
