Чи вплинули оновлені ліміти по картках на життя пересічних українців? Які цікаві дані з’явились після зміни лімітів по переказах? Як клієнти банків можуть збільшити карткові ліміти за потреби? Про все це в бліц-інтерв’ю виданню Invest News розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління банку “Глобус”.
Пані Анно, після запровадження 1 червня 2025 року нових карткових лімітів багато хто очікував, що українці відмовлятимуться від переказів, побоюючись “покари”, блокування рахунків тощо. Що ж відбулося протягом 6 місяців?
– Насправді ми не спостерігали суттєвого скорочення активності в переказах. Згідно з нашими проміжними даними, кількість p2p-переказів зменшилася лише на 3–4%. Тобто, як і прогнозувалося, більшість користувачів не відчули обмежень на власному досвіді. Адже нинішні ліміти — від 50 до 100 тисяч гривень на місяць — не зачіпають основну частину клієнтів.
Тобто навіть після кількох місяців дії обмежень банки не планують їх переглядати?
– Так, наразі немає підстав для змін. Скорочення на рівні 3–4% — не критичне. Якщо ж ми побачили б падіння на 10–12%, тоді можна було б говорити про корекцію лімітів. Але нині це не на часі. Ба більше, кількість переказів не впливає на обсяг шахрайських схем — дропінг та інші незаконні операції, на жаль, зростають разом із кількістю нових карток.
Тоді виходить, що самі ліміти не вирішують проблему шахрайств і “дропів”?
– Абсолютно. Карткові ліміти — лише один із найпростіших інструментів. Ми повинні розглядати їх у комплексі з іншими механізмами. Наприклад, дуже ефективним кроком могла б стати “паспортизація” номерів телефонів — тоді кількість охочих брати участь у схемах суттєво зменшилася б. Також ми очікуємо на створення державного Реєстру дропів, що дозволить офіційно заборонити таким особам користуватися фінансовими послугами.
Чи можна сказати, що тема карткових лімітів уже не така чутлива для суспільства, як улітку, коли вони тільки з’явилися?
– Так, суспільна напруга навколо цього питання майже зникла. Люди зрозуміли, що обмеження не зачіпають їхніх звичних операцій. За нашими спостереженнями, 95% усіх p2p-переказів відбуваються у межах значно нижчих за 100 тисяч гривень, а близько 80% — навіть не перевищують 50 тисяч. Тому більшість українців просто не стикається з лімітами у повсякденному житті.
А що робити клієнтам, яким справді потрібно переказувати більші суми?
– Для таких клієнтів існує індивідуальний підхід. Якщо особа може документально підтвердити свої доходи та має реальну потребу в більших переказах, банк може збільшити ліміт персонально. Тобто ліміти — це не покарання і не “заборона”, а регуляційний інструмент, який можна гнучко адаптувати до потреб і реальної ситуації клієнта.
І все ж, чи можливі зміни лімітів у найближчій перспективі?
– Ми не очікуємо корекції щонайменше протягом наступних 6–9 місяців. Усе працює згідно з нормативами фінансового моніторингу, і підстав для перегляду поки немає. Я вважаю, що нинішні ліміти досить збалансовані.
