В Україні зростають об’єми карткового шахрайства. Тільки у 2024 році рівень збитків від таких злочинів виріс на 37% та досяг 1,1 млрд грн. Які шахрайські схеми найбільш розповсюджені в нашій країни? Як банки можуть захистити своїх клієнтів? Яких правил мають дотримуватися українці, щоб зберегти свої гроші? Про все це в бліц-інтерв’ю виданню Invest News розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління банку «Глобус».
Які шахрайські схеми є сьогодні найнебезпечнішими?
– На мою думку, найбільшу небезпеку сьогодні становить комбінація сучасних технологій та психологічних засобів, тобто соціальна інженерія, підсилена штучним інтелектом.
Злочинці не зламують системи банку — вони “ламають” довіру клієнта. Вони можуть зателефонувати голосом вашого сина і сказати: “Мамо, я в біді”. І це буде deepfake — штучно згенерований голос, який практично не відрізнити від справжнього. У таких випадках найкращим рішенням стане просто перетелефонувати близькій людині, щоб пересвідчитися, що з нею насправді все гаразд.
Так само небезпечними є фейкові QR-коди (квішинг) та фішингові сайти, які імітують офіційні портали. Людина сама вводить дані, і через хвилину — кошти вже зникають з рахунку.
Наскільки банки реально можуть захистити клієнта?
– Ми щодня вдосконалюємо кіберзахист. Більшість банків намагаються дотримуватися європейських стандартів безпеки, використовувати найкращі антивірусні модулі та системи виявлення аномалій — але жодна технологія не замінить людської уважності.
Правда така: жодна технологія не дасть 100% гарантії, якщо сам клієнт довірливо передає свої дані шахраям. Тут важлива спільна відповідальність. Як кажуть, “людський фактор” — це і слабка ланка, і ключ до успіху.
На що варто звертати увагу, щоб не опинитися в “лабетах” шахраїв?
– Я б виділила шість базових речей, які справді можуть урятувати кошти громадян від шахраїв:
- Ніколи не повідомляйте свої карткові дані, коди з SMS, паролі.
- Не реагуйте емоційно на “термінові прохання про допомогу”.
- Увімкніть двофакторну автентифікацію на всіх фінансових акаунтах.
- Скануйте QR-коди лише з перевірених джерел.
- Використовуйте віртуальні картки для онлайн-оплат.
- Підключіть сповіщення про транзакції — це ваша “сигналізація” про небезпеку.
Чи спостерігається позитивна динаміка у протидії шахрайству?
– Так, і це дуже тішить. Кількість шахрайських операцій поступово зменшується. Це означає, що зростає обізнаність клієнтів, зростає рівень довіри до банків.
Але водночас ми бачимо іншу тенденцію — різко зростає середній “чек” шахрайської операції. Тобто, афери стають складнішими, більш персоналізованими, технологічно “просунутими”.
Тому наше головне завдання сьогодні — бути на крок попереду. Комбанки роблять все можливе, щоб побороти шахрайство.
Довідка від “Фінансового пульсу”
За 2024 рік обсяг збитків від шахрайських операцій з платіжними картками склав 1,1 млрд грн (на 37% більше, ніж у 2023 році). На один мільйон гривень, витрачених за допомогою платіжних карток, припадало 176 грн збитків від шахрайства (на 28% більше, ніж у 2023 році).
При цьому лише 17% від кількості шахрайських операцій були пов’язані з використанням фізичних пристроїв — більшість шахрайських випадків були зафіксовані в Інтернеті. Середня сума однієї незаконної операції в Інтернеті у 2024 році зросла на 51% у порівнянні з 2023 роком та склала 4 761 грн (у 2023 році — 3 150 грн).
З метою мінімізації шахрайства НБУ створив ресурс «Шахрай, гудбай», на якому оприлюднює інформацію щодо найпоширеніших методів шахрайства та заходів безпеки, які користувачам платіжних карток необхідно застосовувати для протидії шахраям.
