Майже за місяць до закінчення терміну продажу закордонних активів другої за обсягами нафтовидобутку у Росії корпорації “Лукой” американці прибрали до рук ці активи, заради чого 47 президент США Дональд Трамп і вводив санкції проти нафтового сектору свого друга Володимира Путіна. Цю сторінку новий господар Білого дому перегорнув, але на цьому ж точно не зупиниться. Тому розглянемо варіант, що ще погано лежить у кремлівського режиму за кордоном. Внутрішні активи, звісно, Москва так просто не віддасть.
Нагадаємо, що прибирання до американських рук енергетичних ресурсів по всьому світові Трампу, а вірніше провідним IT-корпораціям потрібно задля продовження розвитку Штучного інтелекту, що є енергоємним процесом. Тому в першу чергу тут буде корисна ядерна енергетика.
Провідні корпорації вже кілька років вкладаються у ядерну енергетику, навіть скуповуючи законсервовані реактори. Наприклад, Meta уклала довгострокові 20-річні угоди з кількома американськими компаніями, що експлуатують ядерні електростанції, для постачання електроенергії, яка буде живити її центри обробки даних. Серед їх партнерів — Vistra, Oklo та TerraPower. Ці проєкти мають забезпечити Meta до 6,6 ГВт чистої ядерної енергії до 2035 року. Також Мета має намір прискорити розгортання малих модульних реакторів (SMR) для забезпечення потужностей, достатніх для обсягів електрики, необхідних великим дата-центрам та інфраструктурі AI.
У серпні 2025 року Amazon разом із ядерним стартапом X-energy, корейською державною компанією із виробництва ядерної енергії Korea Hydro & Nuclear Power та Doosan Enerbility оголосили стратегічне партнерство. І це також було зроблено заради забезпечення технологічних проектів Amazon енергією.
Енергетична компанії Blue Energy та компанія Crusoe, що спеціалізується на енергоефективних обчисленнях для блокчейн та AI-навантажень, оголосили про проєкт створення ядeрно-живленого AI-кампусу в Техасі. Це не пряма угода щодо конкретного реактора, але стратегічне партнерство для запуску об’єкта обчислень на ядерній енергії.
Тобто робота у цьому напрямку поступово набирає обертів і, як і з нафтовою галуззю, вільних варіантів для збільшення енергетичних потужності у людства залишилося не так вже і багато. Тому можливо припустити, що після перетравлення американцями нафтових ресурсів Венесуели, взяття під контроль ресурсів в Ірані за умови заміни там влади на лояльну Заходу, Вашингтон знову розвернеться у бік росіян.
Які ядерні активии має РФ за кордоном
Державна корпорація з атомної енергії “Росатом” має значну частку ринку ядерного палива та проєктів за кордоном. На сьогодні офіційно США жодного разу не демонстрували зацікавленість у цих активах. Навпаки Вашингтон демонструє зацікавленість у зменшенні залежності від російського ядерного палива та технологій своїх партнерів. Наприклад, уряд і приватні компанії у США активно працюють над розвитком власних ланцюжків постачання урану й палива для малих модульних реакторів (HALEU), щоб скоротити імпорт із Росії. Однак, після прикладу з активами “Лукойлу” можна припустити, що американці захочуть мати зиск з ядерних контрактів “Росатому” за кордоном.
Активів у “Росатому” в інших країнах достатньо:
- Rooppur Nuclear Power Plant — Бангладеш. “Росатом” будує цю станцію з двома реакторами VVER-1200, яка має забезпечити значну частину електроенергії країни. Будівництво триває, і перша черга планується ввести в дію найближчими роками.
- Akkuyu Nuclear Power Plant — Туреччина. Це перша АЕС Туреччини, яку зводять росияни за моделлю Build–Own–Operate (BOO) із чотирма реакторами VVER-1200. Перші блоки мало бути запущено у середині 2020-х років.
- El Dabaa Nuclear Power Plant — Єгипет. Проєкт першої в Єгипті АЕС із чотирма реакторами VVER-1200, де “Росатом” виступає постачальником технологій та обладнання. Станція має стати великою частиною енергетичного балансу Єгипту.
- Kudankulam Nuclear Power Plant — Індія. Росіяни постачали реактори та обладнання на цю АЕС, де вже діють два блоки, а ще кілька будуються. Це одна з найстаріших і найбільших спільних ядерних програм Індії та РФ.
- Tianwan і Xudabao — Китай. Тут “Росатом” бере участь у проєкті цих китайських АЕС: вона постачала реактори VVER-1000 і працює над новими блоками VVER-1200 для обох об’єктів.
- Paks II — Угорщина. Проєкт будівництва двох нових енергоблоків VVER-1200 на АЕС Пакс II, де “Росатом” має виступати підрядником і постачальником реакторів та технологій. Реалізація проєкту триває.
- Uzbekistan Nuclear Power Plant — Узбекистан. Росіяни беруть участь у запуску малих модульних реакторів (SMR) у рамках побудови першої ядерної станції Узбекистану з шести малих енергомодулів потужністю приблизно 55 МВт кожен.
Тож американцям є до чого прагнути, а схема на “Лукойлі” вже відпрацьована. Наразі західні санкції щодо ядерної галузі РФ в цілому є менш масштабними, ніж щодо інших секторів економіки, і багато проєктів «Росатому» за кордоном досі продовжують працювати. Велика Британія, США та Канада ввели окремі санкції щодо керівників і осіб, пов’язаних із «Росатомом», включно з посадовцями корпорації.
На рівні Європейського Союзу санкції проти «Росатому» безпосередньо ще не запроваджені, головним чином через опір деяких країн-членів. Це стосується Угорщини та Словаччини, які мають контракти з російськими енергетичними компаніями. Але, звісно, останнє слово за Вашингтоном.
