Які нові шахрайські схеми використовуються проти українців? Які “гачки” найбільш небезпечні? Як правильно людям захистити свої гроші? Про все це в бліцінтерв’ю виданню Invest News розказала Анна Довгальська, заступниця голови правління банку “Глобус”.
Пані Анно, чи справді ракетні атаки та повітряні тривоги можуть впливати на кількість шахрайських випадків?
– Я б не говорила про прямий причинно-наслідковий зв’язок: ракети, звісно, не “створюють” шахрайство. Однак тривалі тривоги, нічні атаки, знеструмлення та постійне нервове напруження створюють дуже сприятливі умови для соціальної інженерії. Втомлена або налякана людина швидше реагує на слова “терміново”, “рахунок заблоковано”, “потрібно негайно підтвердити” тощо. А шахраю саме це й потрібно — щоб ви почали діяти раніше, ніж почали думати.
Тобто головна мішень сьогодні — не банківська система, а сама людина?
– Значною мірою так. Банківські системи захисту постійно вдосконалюються, тому дуже часто шахраю простіше не намагатися щось технічно зламати, а переконати клієнта самостійно повідомити код, пароль, реквізити картки або власноруч підтвердити переказ. Соціальна інженерія побудована саме на цьому.
Яку схему ви зараз вважаєте однією з найнебезпечніших?
– Фейкові виплати та компенсації. Причина проста: шахраям дуже легко прив’язати таку “легенду” до реальної події. Є відключення електроенергії — з’являється “компенсація за відключення”. Держава оголосила якусь програму підтримки — одразу виникають фейкові сторінки для “отримання виплати”. Людина бачить знайому тему й втрачає сумніви. Розуміємо те, що знайоме, навіть побіжно із категорії “я десь про це чув”, впливає на психіку, наче седативне. Критичне мислення вимикається автоматично.
А класичні дзвінки від “служби безпеки банку” ще працюють?
– На жаль, так. Звісно обставини або краще сказати “привід” можуть змінюватися: “з вашої картки намагаються списати гроші”, “на вас оформлюють кредит”, “рахунок треба терміново захистити”. Але суть незмінна. Такі дзвінки мають викликати страх і змусити вас повідомити інформацію або переказати кошти. Правильна реакція дуже проста: завершіть дзвінок і самостійно зателефонуйте до банку за його офіційним номером.
Ви окремо звертаєте увагу на банківські чатботи. У чому там небезпека?
– У тому, що людина звикла шукати все через пошук. Вона вводить назву банку в Telegram і переходить до бота, який виглядає дуже схоже на справжній. Але це може бути підробка. Тому я раджу відкривати банківські чатботи лише через офіційний сайт або офіційну сторінку банку.
Наскільки серйозною загрозою вже є штучний інтелект і дипфейки?
– Загроза зростатиме. ШІ у “вправних руках” здатен зробити стару шахрайську схему набагато переконливішою. Вам може “зателефонувати” знайомий голос, родич може нібито надіслати голосове повідомлення, а відома людина охоче “розповість” у відео про чудову інвестиційну можливість. Тому знайомий голос чи обличчя вже не повинні автоматично означати довіру, особливо коли після цього звучить прохання терміново переказати гроші.
А які ще нові шахрайські схеми зараз варто особливо відстежувати?
– Їх стає більше, і вони дедалі технологічніші. Наприклад, активно викрадають Telegram-акаунти через фейкові голосування, “безкоштовний Telegram Premium” чи нібито перевірку безпеки, а потім від імені жертви атакують її друзів, родичів і колег. З’являються фейкові кредитори, які під обіцянку “грошей за 5 хвилин” збирають персональні дані, шахрайські вакансії з вимогою оплатити “корпоративний софт”, а також шкідливі APK-файли, замасковані під банківські чи державні застосунки. Окремий ризик — NFC-Relay-атаки, коли шахраї намагаються дистанційно використати дані банківської картки. Спільне в усіх цих схемах одне: людину підштовхують самостійно зробити дію, яка відкриє доступ до її грошей або персональних даних.
Як перевірити, чи справді родич просить про допомогу, якщо голос звучить переконливо?
– Найпростіше — це, не зволікаючи, зв’язатися з ним іншим каналом. Зателефонувати на номер, який ви знаєте, поставити питання, відповідь на яке відома лише вам обом. Головне: не виконувати фінансове прохання автоматично тільки тому, що голос здається рідним чи знайомим.
Чого чекати від шахраїв восени та ближче до новорічного періоду?
– Я думаю, активними залишатимуться фейкові виплати, повідомлення від імені державних чи енергетичних сервісів, псевдоблагодійні збори та інвестиційні пропозиції. Але дедалі більшого значення набуватимуть онлайн-покупки. Великі розпродажі — це ідеальний час для фейкових магазинів, підробок відомих сайтів, неправдивих суперзнижок і повідомлень на кшталт “доплатіть за доставку”.
Чи є якась одна ознака, після якої повідомлення варто сприймати з особливою підозрою?
– Я б назвала слово “терміново”. Коли вас намагаються налякати, змусити щось зробити просто зараз, не дають часу подумати — це дуже серйозний сигнал небезпеки. Те саме стосується пропозицій, які нібито зникнуть за кілька хвилин.
І все-таки: яке головне правило фінансової безпеки ви б сформулювали для українців на найближчі місяці?
– Не дозволяти емоціям ухвалювати фінансові рішення замість вас. Не передавайте PIN-код, CVV-код, пароль до банкінгу чи одноразові коди, не встановлюйте програми на прохання незнайомців і не переходьте за сумнівними посиланнями. Якщо виникла хоча б найменша підозра, то варто її перевірити. У більшості випадків кілька хвилин на перевірку — це саме той бар’єр, через який шахрайська схема майже завжди розсипається.
