За даними Національного банку України, понад 83% усіх випадків шахрайства у 2024 році сталися в інтернеті. Загальні втрати від таких злочинів склали 93% від усіх фінансових збитків, а середня сума однієї шахрайської операції зросла на 51% і тепер становить 4 761 грн.
Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Соціальна інженерія: головна зброя шахраїв
Експертка наголошує, що сучасні шахраї працюють не через технічні зломи, а маніпулюючи довірою людей.
“Вони не зламують сервери – вони зламують довіру”, — пояснює експертка.
За її словами, 84% збитків пов’язані із шахрайством через соціальну інженерію. У таких випадках зловмисники переконують жертв добровільно надати персональні дані, видаючи себе за співробітників банку, правоохоронців чи навіть родичів.
“Голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається”, – додає Довгальська.
Нові технології — нові шахрайські схеми
Експерти банку виділяють кілька найбільш поширених схем шахрайства:
- Цифровий скімінг: шахраї створюють фальшиві сайти для онлайн-покупок, куди користувачі вводять дані карток, які миттєво перехоплюються зловмисниками.
- Квішинг: підроблені QR-коди, розміщені у громадських місцях чи надсилані через месенджери, що ведуть на шахрайські сайти. Користувачі часто не перевіряють, куди веде QR, що і використовують аферисти.
- ШІ-підсилене шахрайство: за допомогою штучного інтелекту зловмисники створюють правдоподібні фейкові голоси та листи.
“Deepfake може звучати як голос вашої близької людини і просити “терміново переказати гроші”. У таких випадках найкращим рішенням стане просто перетелефонувати близькій людині”, — радить Довгальська.
Як захистити себе: поради експертів
Хоча фізичні пристрої, такі як банкомати, становлять лише 17% випадків шахрайства, банківська експертка радить уважно оглядати термінали перед використанням. Також варто дотримуватися базових правил безпеки — прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, використовувати безконтактні платежі та обирати банкомати в людних місцях.
Довгальська підкреслює, що навіть найкращі технічні системи не замінять уважність користувачів.
“Банк ніколи не запитує CVV-код, пароль, SMS-коди або PIN телефоном, в месенджерах чи в листах”, — наголошує вона.
Експертка також рекомендує не передавати особисті дані, уникати публічного Wi-Fi для банкінгу. Крім того, варто увімкнути двофакторну автентифікацію та використовувати віртуальні картки для онлайн-покупок.
За словами Анни Довгальської, кількість випадків шахрайства зменшується, що свідчить про ефективність спільних заходів банків, клієнтів та Нацбанку. Проте середній розмір збитків зростає, що вказує на зростання винахідливості шахраїв.
“Боротьба та протидія злочинам залишатиметься досить актуальними і в майбутньому”, — підсумовує вона.
