Попри воєнні ризики та економічні виклики, Україна змогла зберегти позитивний інвестиційний баланс. — за підсумками року прямі іноземні інвестиції в Україну 2025 склали $1,82 млрд, тоді як інвестиції за кордон склали лише близько $120 млн. Видання InvestNews звертає увагу на те, що Україна активно формує нову інвестиційну модель — із фокусом на прозорість, міжнародне партнерство та гарантії для бізнесу.
Що таке прямі іноземні інвестиції
Прямі іноземні інвестиції — це довгострокові вкладення капіталу іноземними компаніями або інвесторами в економіку іншої країни. Йдеться не просто про купівлю активів, а про участь у створенні або розвитку бізнесу — наприклад, будівництво підприємств, відкриття виробництв чи придбання частки в компанії з можливістю впливу на її діяльність.
На відміну від портфельних інвестицій, ПІІ мають стратегічний характер і передбачають глибшу інтеграцію інвестора в економіку країни. Саме тому їх вважають одним із ключових індикаторів довіри до ринку. Обсяги таких вкладень традиційно вимірюються в мільйонах доларів США.
Для економік, що розвиваються, прямі іноземні інвестиції мають особливе значення. Вони дозволяють реалізовувати масштабні інфраструктурні та виробничі проєкти, які часто неможливо профінансувати виключно за рахунок внутрішніх ресурсів.
Крім фінансового ефекту, ПІІ приносять із собою нові технології, сучасні підходи до управління, міжнародні стандарти ведення бізнесу та доступ до глобальних ринків. Саме ця комбінація капіталу й експертизи робить прямі іноземні інвестиції одним із найцінніших інструментів економічного розвитку.
Яке законодавство регулює іноземні інвестиції в Україні
Правове поле для іноземних інвесторів в Україні формується насамперед двома базовими документами — Законом «Про режим іноземного інвестування» (1996 рік) та Господарським кодексом України. Саме вони визначають ключові правила роботи іноземного капіталу в країні та закріплюють базові гарантії для інвесторів.
Закон про іноземні інвестиції декларує рівні умови для іноземних і національних інвесторів, що відповідає принципу національного режиму. Це означає, що іноземний бізнес може працювати на тих самих умовах, що й українські компанії, за винятком окремих випадків, прямо передбачених законом.
Однією з ключових переваг українського правового поля є формально закріплений захист інвестицій. Зокрема, ЗУ “Про іноземні інвестиції” гарантує, що іноземні вкладення не підлягають націоналізації.
Втручання держави у вигляді примусового вилучення активів можливе лише у виняткових обставинах — наприклад, у разі надзвичайних ситуацій або стихійних лих. При цьому інвестору обов’язково має бути виплачена повна та адекватна компенсація.
Окремо підкреслюється стабільність умов інвестування. Законодавство передбачає, що у разі змін правил гри інвестор має право застосовувати ті норми, які діяли на момент здійснення інвестиції, що частково знижує регуляторні ризики.
Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну у 2025 році
У 2025 році Україна продовжила залучати прямі іноземні інвестиції навіть в умовах повномасштабної війни. За підсумками року обсяг ПІІ в економіку країни становив $1,82 млрд, тоді як інвестиції з України за кордон склали лише близько $120 млн. Таким чином, позитивне сальдо досягло $1,7 млрд, що свідчить про збереження інтересу іноземного бізнесу до українського ринку.
Поквартальна динаміка інвестицій демонструє певну волатильність, однак загальний тренд залишається позитивним. У першому кварталі в Україну надійшло близько $669 млн прямих іноземних інвестицій, тоді як відтік капіталу становив $36 млн, що сформувало позитивне сальдо на рівні $633 млн. Це був один із найсильніших періодів року, зокрема завдяки активізації бізнесу на початку року.
У другому кварталі обсяг інвестицій дещо знизився — до $581 млн, при цьому було зафіксовано від’ємне значення інвестицій з України (–$88 млн), що може свідчити про повернення капіталу або перегляд інвестиційних стратегій. Незважаючи на це, сальдо залишилося позитивним і склало $474 млн.
Третій квартал також показав стабільність — обсяг ПІІ в Україну становив $572 млн. Водночас зафіксовано незначний відтік інвестицій як в Україну (–$9 млн), так і з України (–$23 млн), що відображає загальну економічну невизначеність. Проте підсумкове сальдо знову було позитивним — $595 млн.
Ключові сектори інвестиційної активності
Український та європейський бізнес не лише продовжують працювати, а й шукають нові точки зростання та партнерства — структура інтересів між сторонами частково відрізняється, але саме ця різниця формує потенціал для взаємодоповнюваності.
Українські компанії найбільш активні у сфері ІТ та послуг, тоді як європейський бізнес традиційно зосереджується на промисловості, будівництві та охороні здоров’я. Водночас обидві сторони визначають транспорт і логістику як один із ключових напрямів для спільних проєктів.
Зростаючий інтерес європейських інвесторів до секторів, які поки менш розвинені в Україні, відкриває нові можливості для прямих іноземних інвестицій.
Інвестиційні наміри іноземного бізнесу
Близько 55% європейських компаній уже зацікавлені у співпраці з Україною або реалізують відповідні проєкти — найбільший інтерес з їхнього боку спостерігається до промисловості, енергетики, інфраструктури, а також аграрного сектору, медицини та оборонної галузі.
Український бізнес демонструє ще вищу активність — близько 76% компаній продовжують інвестувати, незважаючи на ризики. Серед європейських підприємств близько 30% уже здійснили інвестиції, а понад 40% планують зробити це найближчим часом.
Показовим є і той факт, що станом на квітень 2025 року члени Спілки українських підприємців із 2022 року інвестували понад 1,7 млрд євро. Додатково ці тенденції підтверджує дослідження ЄБРР, згідно з яким 58% малих і середніх підприємств в Україні продовжують інвестувати навіть на третьому році війни. Основні напрями вкладень — оновлення виробничого обладнання, забезпечення енергетичної стабільності та розвиток персоналу.
Сприйняття інвестиційного клімату
Попри складні умови, загальна оцінка інвестиційного клімату в Україні залишається доволі позитивною. Близько 84% українських компаній оцінюють його як позитивний або дуже позитивний. Серед європейського бізнесу цей показник становить 66%, причому 40% респондентів високо оцінюють перспективи українського ринку.
Водночас близько третини опитаних, переважно іноземних компаній, займають нейтральну позицію, очікуючи подальших змін, реформ і стабілізації ситуації.
Основні бар’єри для інвестування
Попри загалом позитивні настрої, бізнес чітко окреслює ключові фактори, які стримують інвестиційну активність:
- Найвагомішим бар’єром залишається повномасштабна війна, яка створює високі безпекові ризики, призводить до руйнування інфраструктури та впливає на довіру інвесторів.
- Суттєвою проблемою також є корупція та слабкість інституцій — недостатня ефективність судової системи, бюрократія та непрозорість ухвалення рішень знижують рівень довіри бізнесу до держави.
- Додатковим стримуючим фактором виступає податкове навантаження та нестабільність законодавства — часті зміни правил ускладнюють довгострокове планування і підвищують ризики для інвесторів.
- Не менш важливим викликом є енергетична ситуація. Попри значний потенціал розвитку “зеленої” енергетики, інвестори стикаються з проблемами фінансування, затримками виплат і змінами умов роботи на ринку.
- Також бізнес відзначає обмежений доступ до фінансування — високі кредитні ставки та обережність банків щодо малого і середнього бізнесу ускладнюють реалізацію інвестиційних проєктів.
Що хочуть бачити інвестори в Україні
Попри високий інтерес до українського ринку, іноземні інвестиції — це сфера, де від держави очікують чітких і системних кроків, які дозволять працювати навіть в умовах війни. Передусім йдеться про гарантії захисту прав інвесторів — бізнесу критично важливо мати впевненість у безпеці вкладень, передбачуваності регуляторного середовища та можливості відстояти свої інтереси у правовому полі.
Не менш важливим фактором залишаються податкові стимули, які дозволяють інвестору отримувати економічну вигоду вже на старті роботи.
Окремий акцент робиться на державних інвестиційних гарантіях — фактично йдеться про готовність держави розділяти ризики з бізнесом, особливо у великих інфраструктурних або стратегічних проєктах.
Говорячи про іноземні інвестиції, від України очікують більшої прозорості у доступі до державних проєктів — зокрема, відкритої інформації про тендери та можливості участі у відбудові країни.
Ще один критичний фактор — зниження бюрократії. Спрощення адміністративних процедур і повна цифровізація процесів розглядаються як базова умова для швидкого входу на ринок і ефективної роботи в Україні.
Інвестиційні очікування та горизонти
Попри всі ризики, бізнес досить оптимістично оцінює перспективи України. Близько 85% європейських компаній вірять у потенціал українського ринку на горизонті 3–5 років. Схожі настрої демонструє і український бізнес, де понад 70% компаній очікують позитивної динаміки.
Водночас пріоритети сторін дещо відрізняються. Для українських підприємців ключовими залишаються захист прав власності, подолання корупції та стабільність державної політики. Європейські компанії більше фокусуються на підтримці стратегічних інвестицій і розвитку державно-приватного партнерства як інструменту масштабних проєктів.
Формати співпраці: як іноземці інвестують у 2026 році
Іноземні інвестиції в Україні у своїй більшості залишаються на рівні партнерства між українськими та європейськими компаніями — саме така модель дозволяє поєднати локальну експертизу з міжнародним капіталом і досвідом.
Паралельно зростає інтерес до створення спільних підприємств. Такий формат обирають як європейські, так і українські компанії, оскільки він дає змогу глибше інтегруватися в ринок і розподілити ризики.
Водночас український бізнес демонструє більшу відкритість до прямих інвестицій, що свідчить про готовність до швидкого масштабування та залучення зовнішнього капіталу.
Масштабні міжнародні програми як драйвер інвестицій
Україна активно розвиває модель партнерства з окремими країнами. Зокрема, у співпраці зі США створено спеціальний інвестиційний фонд відбудови, який у 2026 році переходить до практичної реалізації проєктів. Іноземні інвестиції в українські підприємства очікуються у сферах:
- видобутку корисних копалин;
- енергетики;
- інфраструктури.
Одним із ключових драйверів майбутніх інвестицій стала ініціатива Ukraine Investment Framework, запущена Європейським Союзом у квітні 2024 року. Вона є частиною ширшої програми Ukraine Facility і має амбітну мету — залучити до 40 млрд євро інвестицій в українську економіку.
Механізм побудований таким чином, щоб зменшити ризики для приватного бізнесу. Зокрема, передбачено багатомільярдні гарантії на прямі іноземні інвестиції з ЄС, які покривають частину ризиків, а також грантове та змішане фінансування для підтримки проєктів. Очікується, що саме ці інструменти стануть каталізатором для масштабного приходу приватного капіталу після зниження безпекових ризиків.
У 2026 році ЄС через Ukraine Investment Framework запустив нові програми на 1,5 млрд євро, які мають мобілізувати до 3,4 млрд євро інвестицій у критичні галузі.
Ці кошти спрямовуються у:
- енергетику;
- агросектор;
- інфраструктуру;
- освіту;
- технології подвійного призначення.
Державні стимули та фінансова підтримка бізнесу
Уряд на чолі з Юлією Свириденко у 2026 році також посилив внутрішні стимули для того, щоб збільшити прямі іноземні інвестиції в Україну. Зокрема, передбачено мільярдні програми підтримки виробництва, індустріальних парків і переробної промисловості.
Паралельно розвивається система компенсацій для інвестпроєктів, податкових стимулів та державно-приватного партнерства.
Інституційна підтримка інвесторів
Важливу роль у залученні капіталу відіграє UkraineInvest — державний офіс із підтримки інвесторів. Фактично це “єдина точка входу” для іноземного інвестора, що значно спрощує процес запуску бізнесу.
Його функції включають:
- супровід інвестпроєктів (investment concierge);
- допомогу у взаємодії з державними органами;
- вирішення регуляторних проблем;
- просування України на міжнародних ринках.
