Вересень може стати для української економіки місяцем, коли кілька накопичених протягом літа тенденцій проявляться одночасно. Йдеться про зростання вартості пального, збільшення витрат на логістику, наслідки руйнування інфраструктури, погіршення зовнішньоторговельного балансу та потенційне прискорення інфляції. Кожен із цих факторів окремо не є новим. Проте їхнє накладання здатне впливати одразу на собівартість виробництва, споживчі ціни, імпорт, фінансові рішення бізнесу та поведінку домогосподарств.
Що чекає на українців у вересні, розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Пальне: дорожчий ресурс для всієї економіки
Одним із перших факторів буде вартість пального. З кінця червня до початку серпня бензин А-95 подорожчав майже на 9%, дизельне пальне — приблизно на 22%, автогаз — на 7,4%. Для економіки це значно ширша проблема, ніж просто додаткові витрати автомобілістів. Пальне входить у собівартість практично кожного товару, який необхідно перевезти від виробника до складу, магазину або кінцевого покупця. Особливо чутливими є аграрний сектор, вантажні перевезення, торгівля, будівництво та сфера послуг.
Якщо високі ціни на пальне зберігатимуться протягом вересня, бізнес дедалі частіше буде змушений переглядати власні витрати. Частину їх можна компенсувати зменшенням маржі, однак у довшій перспективі частина неминуче перекладатиметься у кінцеві ціни. Таким чином, паливний фактор може стати одним із каналів додаткового інфляційного тиску.
Логістика: ціна руйнувань
Другий фактор безпосередньо пов’язаний із війною. Удари по складах, розподільчих центрах, АЗС, залізничній та портовій інфраструктурі впливають на економіку значно ширше, ніж може здаватися на перший погляд. Знищення одного великого логістичного об’єкта означає необхідність перерозподіляти товарні потоки, орендувати інші склади, збільшувати відстань перевезень, формувати додаткові запаси та вкладати кошти у відновлення.
Фактично бізнес змушений одночасно фінансувати свою поточну діяльність і створювати резервну інфраструктуру. Це збільшує операційні витрати та зменшує ресурс, який за інших умов міг би бути спрямований на інвестиції, розширення виробництва або підвищення зарплат.
Зовнішня торгівля: дисбаланс збільшується
Третім важливим фактором стане зовнішня торгівля. За січень-липень 2026 року товарний імпорт України становив $58,1 млрд, тоді як експорт лише $24,1 млрд. Від’ємне сальдо сягнуло приблизно $34 млрд. Це означає, що економіка дедалі більше споживає імпортних товарів порівняно з обсягом товарного виторгу, яку отримує від продажу української продукції за кордон. Для вересня ця тенденція має особливе значення через наближення осінньо-зимового сезону. Можуть зростати закупівлі енергетичного обладнання, пального, окремих видів техніки та інших критично необхідних товарів.
Водночас експортні можливості залишаються залежними від безпекової ситуації та морської логістики. Альтернативні маршрути не здатні повністю компенсувати можливості чорноморських портів. На цьому тлі прогноз експорту зерна у сезоні 2026/27 уже було зменшено з 43 млн тонн до 38-40 млн тонн.
Для економіки це означає не лише менше валютних надходжень. Скорочення експорту впливає також на доходи виробників, їхні інвестиційні можливості, сплату податків та фінансове становище цілих регіонів.
Інфляція: головний спільний знаменник
Пальне, логістика, імпорт і воєнні руйнування зрештою можуть зійтися в одній точці — споживчих цінах. Якщо інфляція у серпні становитиме близько 1,3-1,5%, а у вересні не перевищить 1%, то річний показник може наблизитися до 10,1-10,3%.
З одного боку, це не означатиме повернення до інфляційних шоків попередніх років. З іншого — перехід річного показника через 10% здатен вплинути на очікування громадян та бізнесу.
Домогосподарства можуть обережніше ставитися до великих покупок і більше уваги приділяти збереженню заощаджень. Бізнес, своєю чергою, враховуватиме ризик подальшого зростання витрат у ціноутворенні та інвестиційних планах.
Вересень стане місяцем витрат
Головною характеристикою вересня, на мій погляд, може стати збільшення вартості адаптації економіки до війни. Дорожчає не лише конкретний товар чи ресурс. Дорожче стає підтримувати безперебійну роботу підприємства: створювати запаси, резервувати маршрути, купувати генератори й обладнання, ремонтувати пошкоджені об’єкти, страхувати ризики. Саме ці витрати поступово формують нову економічну реальність.
Тому головним питанням вересня буде не те, чи виникне один великий негативний фактор. Значно важливіше — чи зможуть бізнес, держава та фінансова система одночасно компенсувати сукупну дію багатьох менших ризиків.
Поки що українська економіка демонструє високу здатність пристосовуватися. Однак ціна такої адаптації зростає, і саме це може стати одним із головних економічних сюжетів початку осені.
