Зараз завершальна фаза жнив ранніх зернових і перехід до збирання пізніх культур в Україні. До цього періоду ми підійшли зі заблокованим морським транспортним коридором, частково зруйнованою інфраструктурою та сховищами. При цьому врожай виявився великим, але фізичний експорт через Чорне море різко ускладнився через удари по портовій та зерновій інфраструктурі. Така сама дзеркальна ситуація у Росії і це вже позначається на світових котируваннях.
Україна
Україна входить у новий маркетинговий сезон із досить значними запасами. За оцінками Української зернової асоціації, у 2026 році врожай пшениці може становити близько 23,7 млн тонн проти 22,5 млн тонн роком раніше. Потенційний експорт пшениці оцінюється приблизно у 18 млн тонн. Врожай ячменю очікується на рівні 5,5 млн тонн, а експорт — близько 2,3 млн тонн.
Але проблема зараз не стільки у виробництві, скільки у вивезенні зерна. За перші два тижні серпня український зерновий експорт скоротився приблизно на 75% через російські атаки на чорноморські порти та судноплавство. Водночас альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільний транспорт не здатні повністю компенсувати втрати морської логістики.
При цьому внутрішні закупівельні ціни залишаються відносно низькими. Станом на 21 серпня середня закупівельна ціна пшениці 2-го класу становила близько 8700 грн/т, кукурудзи — 8000 грн/т, ячменю — 7600 грн/т.
Ще до масованих ударів саме по агросектору Україна встигла експортувати 2,952 млн тонн зернових та зернобобових у новому 2026/27 маркетинговому році. Це на 4,76% більше, ніж на аналогічну дату минулого сезону. Але пшениці було вивезено на 18,33% менше, тоді як експорт кукурудзи зріс одразу на 66,38%.
Тобто українські експортери зараз частково перемикаються з пшениці на кукурудзу, але загальна логістична проблема залишається.
Росія
У Росії ситуація теж далека від нормальної. Країна-агресорка має великий урожай і значний експортний потенціал, але порти Чорного та Азовського морів стали вузьким місцем завдяки ударам ЗСУ.
IKAR нещодавно знизила прогноз російського врожаю зерна на 2026 рік зі 140 млн до 138,5 млн тонн. Потенціал експорту зерна у 2026/27 маркетинговому році також був знижений — із 61,5 млн до близько 60 млн тонн.
Ще серйозніша проблема — саме серпневий експорт. Через атаки на судна, термінали та портову інфраструктуру російські поставки можуть впасти до десятирічного мінімуму. За даними Sovecon, очікуваний серпневий експорт зерна становить близько 2,2 млн тонн, проти 1,95 млн тонн у липні, однак інші оцінки вказують на значно глибше падіння саме пшеничного експорту.
Через проблеми з вивезенням зерна його стає більше на внутрішньому російському ринку. Це вже тисне на ціни: за один тиждень внутрішні ціни на зерно в Росії знизилися приблизно на 450 рублів за тонну. Одночасно подорожчання морського фрахту робить російське зерно менш привабливим для частини іноземних покупців.
Світовий цінник
Росія та Україна разом забезпечують близько 30% світових поставок пшениці, тому проблеми з чорноморським експортом дуже швидко передаються на міжнародний ринок.
Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго з початку липня вже підскочили більш ніж на 17%. Одночасно дорожчає пшениця з альтернативних напрямків — Аргентини, Австралії та США. Наприклад, австралійська Premium White котирується приблизно до $320/т, тоді як чорноморська пшениця коштує близько $260–280/т.
Для імпортерів це означає просту річ: якщо чорноморське зерно недоступне, його можна замінити, але дорожче. Тобто наразі через війну в Україні ситуація на світовому ринку склалася такою, що основний виграш від подорожчання зерна у світі може отримати не той, хто має його більші запаси, а той, хто здатний його безпечно доставити на ринок.
Вразливі країни
Особливо вразливий Єгипет. У першій половині 2026 року понад 82% його імпорту пшениці припадало на Росію та Україну. Тому проблеми з чорноморською логістикою безпосередньо впливають на продовольчу безпеку найбільших імпортерів.
Багатомільйонна Індонезія, яка не здатна самотужки прогодувати своє населення, також належить до країн, які найбільше залежать від Чорноморського зерна. Reuters зазначає, що азійські покупці побоюються затримок із постачанням 2–2,5 млн тонн пшениці, які мали прибути в липні–вересні.
Країни Північної Африки та Близького Сходу загалом опиняються під найбільшим тиском, оскільки для них Росія та Україна є важливими постачальниками продовольчого зерна. Це стосується, зокрема, Єгипту, Тунісу, Йорданії та інших імпортерів. У Йорданії через ризики з доставкою вже скасовувалися тендери, а Туніс попереджав постачальників щодо посилання на форс-мажорні обставини.
Теоретично всі ці країни можуть купити зерно у інших країнах. Основні альтернативи — США, Канада, Австралія, Аргентина та частково Індія. Але проблема в ціні та логістиці.
Якщо атаки на чорноморські порти триватимуть у вересні, ризик стане ще більшим: саме тоді на ринок одночасно виходять нові врожаї різних країн, а трейдерам потрібно швидко звільняти елеватори та формувати нові експортні партії. Уже зараз Reuters повідомляє про затримки та скасування суднових поставок у розпал сезону, що перевертає світовий продовольчий ринок.
