Парламентські вибори в Угорщині 12 квітня 2026 року принесли Кремлю не лише втрату політичного союзника в Європейському союзі. У короткостроковій перспективі росіяни втратять контракт на будівництво АЕС Пакш II, але у довгостроковій можуть залишитися без ще одного постійного клієнта на свою нафту та газ.
Ситуація із АЕС
Будівництво нової атомної електростанції в Угорщині Пакш II є одним із найсуперечливіших енергетичних проєктів у Європі останніх років. Йдеться про розширення вже існуючої АЕС Пакш — єдиної АЕС країни, яка виробляє понад половину всієї електроенергії Угорщини. Новий проєкт передбачає будівництво ще двох енергоблоків потужністю приблизно по 1200 МВт кожен, що фактично має подвоїти ядерну генерацію країни.
Будівництво офіційно стартувало 5 лютого 2026 року із заливки першого бетону, що вважається початком основного етапу робіт. Але складність у тому, що проєкт реалізується за участі російської держкорпорації Росатом, яка постачає технології (реактори типу ВВЕР-1200) і фактично виступає головним підрядником. Повноцінних жорстких санкцій проти Росатому наразі немає, але, як можна припустити, це лише питання часу.
Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно у 12,5 млрд євро, з яких до 80% (близько 10 млрд євро) — це російський державний кредит Угорщині. І це не влаштовує майбутнього прем’єр-міністра країни. Лідер партії «Тиса», яка перемогла на виборах в Угорщини, Петер Мадяр 13 квітня на прес-конференції для міжнародної преси заявив про перегляд угод щодо проекту АЕС «Пакш-II».
“Можу сказати, що ми проаналізуємо всі контракти, за необхідності ми проведемо переговори, за необхідності ми розірватимемо їх, за необхідності ми покращимо фінансові умови”, — сказав Мадяр.
Наразі не виключено, що нове керівництво виторгує Угорщині вигідні умови по цьому контракту. Але одночасно Москва не зможе заробити тут стільки, скільки планувала отримати при Вікторі Орбані. Для нього будівництво «Пакш-II» було б черговим стримуючим фактором з боку Росії. Це чудово розуміє переможець виборів. Тому, незважаючи можливо на економічно вигідні пропозиції росіян, він буде прагнути позбутися російського тиску — тому буде переглядати угоду.
Нафтопровід “Дружба”
Наразі майбутній глава уряду Угорщини Петер Мадяр виступає за відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Угорщина залишається однією з найбільш енергозалежних від Росії країн ЄС, особливо щодо газу та нафти.
Близько 80–85% природного газу Угорщина отримує з Росії, зокрема через довгострокові контракти з Газпромом. Газ надходить переважно через трубопровід “Турецький потік”, що дозволяє обходити український транзит. Це робить угорську енергосистему сильно залежною від стабільності російських поставок.
Щодо нафти ситуація трохи краща, але залежність також значна: приблизно 60–70% нафти Угорщина імпортує з Росії через нафтопровід “Дружба”. Угорські нафтопереробні заводи технічно адаптовані саме під російську нафту, що ускладнює швидкий перехід на альтернативні джерела.
Попри політику ЄС щодо скорочення енергозалежності від Росії після 2022 року, Будапешт домігся винятків із санкцій, щоб продовжити імпорт російських енергоносіїв. Влада країни пояснює це відсутністю швидких альтернатив і ризиками для економіки. Водночас Угорщина поступово намагається диверсифікувати поставки — зокрема через LNG-термінали в Хорватії та постачання з інших країн Європи. Однак ці обсяги поки що не здатні повністю замінити російські ресурси.
Зараз зробити заяву про розірвання енергетичних контрактів із Росією буде означати занурити країну у чергову кризу. Мадяр не обіцяв швидкого “від’єднання” від російських нафти і газу. Його позиція — це поступове скорочення залежності з одночасним збереженням прагматичних енергетичних відносин у короткостроковій перспективі.
З одного боку, він прямо говорить про необхідність зменшення залежності від російських енергоносіїв і диверсифікації поставок. Після перемоги на виборах Мадяр наголосив, що Угорщина має «шукати альтернативи» і поступово знижувати залежність від імпорту з Росії. Це сигнал про зміну курсу порівняно з політикою попереднього уряду.
“Іноді легко просто говорити речі, і я розумію моральні питання чи питання принципів. Я буду захищати права людини настільки, наскільки це можливо, не гірше за будь-кого іншого, але давайте не стріляти собі в ногу. Тому ми намагатимемося купувати нафту і газ із якомога більшої кількості джерел”, – наголосив Мадяр.
Інші проєкти
Під питанням не лише будування АЕС та продовження нафтогазових контрактів. Між Росією та Угорщиною за прем’єрства Орбана існувала суттєва фінансова співпраця. Зокрема діяльність Міжнародний інвестиційний банк у Будапешті, який тривалий час працював в Угорщині і викликав занепокоєння через зв’язки з Росією. Після посилення санкцій ЄС і США Угорщина фактично вийшла з цього проєкту, а банк залишив країну, тому цей напрям уже згорнуто.
По-друге, існують інфраструктурні та транспортні домовленості, включно з потенційними залізничними або логістичними проєктами в межах ширших євразійських маршрутів. Серед таких маршрутів «Пояс і шлях» в Європу важливий для Китаю. Роками Орбан пропонував лідеру КНР Сі Цзіньпіну ідею отримати шлях у саме серце Євросоюзу. Тепер, звісно, реалізація цього проєкту під питанням.
Так чи інакше, можна констатувати, що між Угорщиною та Росією, а заразом і з Китаєм відбудеться перезавантаження відносин. Звісно Петер Мадяр вимушений буде враховувати напад Москви на Україну і вибудовувати нові відносини саме з позиції підтримання санкцій проти РФ. Тому далеко не все, заплановане Орбаном, буде реалізовано.
