Що таке Open Banking? Чому Україна має впровадити систему SEPA? Чи дійсно важливі стандарти ESG? Про все це в бліцінтерв’ю виданню Invest News розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління банку “Глобус”.
У 2026 році про євроінтеграцію банків говорять уже як про практичний процес, а не декларацію. Що реально змінюється?
– Українська банківська система переходить до нової моделі роботи. Якщо раніше йшлося здебільшого про адаптацію законодавства, то зараз — про впровадження конкретних європейських стандартів у щоденну практику. Банки стають більш прозорими, технологічними і відповідальними.
Ключові напрями — це приєднання до SEPA, впровадження стандартів ESG та розвиток Open Banking. Усе це формує нову якість фінансових послуг і водночас відкриває українським банкам доступ до міжнародного капіталу. Фактично ми інтегруємося у фінансовий простір ЄС не на папері, а в операційній діяльності.
Почнемо з ESG. Багато хто досі сприймає це як модний термін. Чому для банків це важливо вже сьогодні?
– ESG — це не лише світовий і європейський тренд, і не питання іміджу. Це практичний інструмент управління ризиками 1 доступу до ресурсів. Коли банк інтегрує екологічні, соціальні та управлінські критерії в кредитну політику, він точніше оцінює ризики: кліматичні, енергетичні, репутаційні. Наприклад, фінансування енергоефективних або «зелених» проєктів зменшує довгострокові ризики і водночас відкриває нові можливості для малого та середнього бізнесу.
Крім того, відповідність ESG-критеріям суттєво підвищує шанси на залучення фінансування від міжнародних партнерів — таких як ЄБРР чи IFC. У післявоєнній відбудові роль такого фінансування лише зростатиме.
Тобто ESG — це ще й про доступ до капіталу?
– Абсолютно. Інвестори дедалі частіше оцінюють не лише фінансові показники банку, а й його підхід до сталого розвитку. Банки, які вже зараз адаптують внутрішні процеси під ESG-стандарти, отримують довгострокову конкурентну перевагу.
Соціальні ініціативи (наприклад, підтримка працівників, інклюзивні програми для клієнтів тощо) напряму впливають на довіру. А довіра — це база для фінансової стабільності та залучення довгострокового капіталу.
Інший великий напрям Open Banking. Якщо пояснити максимально просто: що це означає для звичайної людини?
– Open Banking — це можливість клієнта самостійно вирішувати, кому і які фінансові дані він дозволяє бачити. Але — в офіційний і захищений спосіб. Якщо людина має рахунки у двох чи трьох банках, вона може надати одному банку або фінтех-застосунку дозвіл бачити баланси та операції в інших установах. Йдеться не про передачу логінів чи паролів, а про стандартизований і безпечний доступ, який клієнт може відкликати в будь-який момент.
А що це дає на практиці?
– По-перше, всі фінансові інструменти можуть бути зібрані в одному сервісі. Людина бачить повну картину своїх фінансів.
По-друге, ринок кредитів і депозитів фактично перетворюється на фінансовий маркетплейс. У межах одного застосунку можна порівняти умови різних банків і одразу подати заявку. У такій моделі саме банк конкурує за клієнта.
По-третє, з’являються інструменти розумного управління витратами. Система автоматично аналізує витрати з різних карток, показує структуру споживання і допомагає оптимізувати бюджет.
А як щодо платежів? Чи будуть зміни відчутними?
– Так, безумовно! Open Banking дозволяє здійснювати перекази напряму з рахунку, тобто оминаючи карткових посередників. Це швидше і дешевше.
Для клієнта це означає менше комісій, швидше зарахування коштів і поступову появу в Україні тих платіжних сервісів, які вже давно звичні в ЄС.
Чи означає це посилення конкуренції між банками?
– Відкритий банкінг стимулює конкуренцію. А конкуренція — це вочевидь якість сервісу, прозоріші умови й технологічні інновації. Банки отримують додаткові інструменти для аналізу ризиків і персоналізації продуктів. Клієнт отримує більше контролю і більше вигоди. Це модель, у якій виграють обидві сторони.
Якщо узагальнити: що об’єднує SEPA, ESG та Open Banking?
– Це єдина стратегія інтеграції українського фінансового ринку в європейський простір. Ми говоримо про підвищення прозорості, стандартизацію процесів і зростання довіри.
Євроінтеграція банків — це про міжнародні перекази, нові технології, а також це нова філософія, нові правила, нова “банківська матриця”. І головне в цих правилах відповідальність, конкурентність і клієнтоорієнтованість.
Яким ви бачите український банківський сектор після впровадження цих стандартів?
– Більш відкритим, більш технологічним і більш інтегрованим у європейський фінансовий простір. Нові стандарти прозорості та висока довіра громадян до банківської системи — це must have для повноцінної євроінтеграції. І важливо, що у 2026 році європейські стандарти можуть стати частиною щоденної практики українських банків.
