Листопад може стати періодом підвищеної економічної напруги — насамперед через ризики для енергетичної системи. У таких умовах ключовим чинником стабільності стане монетарна політика Національного банку України — її гнучкість, передбачуваність і реакція на коливання валютного ринку.
Детальніше про основні події листопада розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Монетарна стратегія та її обмеження
У короткостроковій перспективі зміни у стратегії НБУ навряд чи відбудуться. Високий рівень невизначеності, спричинений ракетними й дроновими атаками, не дозволяє формувати довгострокові рішення. Бізнес, реагуючи на ризики та очікування можливих втрат, уже з кінця літа почав закладати їх у ціни. За останні два-три місяці окремі категорії товарів подорожчали приблизно на 5%, а з початку року зростання цін сягнуло 15–20%.
Це свідчить, що головним драйвером інфляційних очікувань залишаються не стільки економічні чинники, скільки фактори безпеки. Населення, зі свого боку, схильне реагувати на потенційні загрози, формуючи запаси базових товарів і валюти, що також створює короткостроковий тиск на економіку.
За таких умов утримання облікової ставки на рівні 15,5% до кінця року можна буде розцінювати як позитивний результат. Водночас ми припускаємо, що НБУ може бути змушений відкоригувати ставку у бік зростання — до 16–16,5%, якщо енергетичні ризики матеріалізуються. Таке рішення могло б допомогти знизити інфляційні очікування й частково підтримати гривню.
Важливою складовою залишаються взаємини з МВФ. Фонд наполягає на більш гнучкому курсі гривні, що фактично означає її девальвацію, частково призупинивши фінансування на $8 млрд. Попри це, НБУ має достатньо ресурсів для утримання стабільності — валютний ринок наразі не демонструє ажіотажу.
Валютний ринок: між стабільністю та ризиками
На валютному ринку ситуація може розвиватися за аналогічним сценарієм: активна участь регулятора залишиться ключовим запобіжником хаотичних курсових стрибків. Механізм “керованої гнучкості”, який діє понад два роки, дає НБУ змогу швидко реагувати на можливі сплески попиту.
Торік подібна тактика вже довела свою ефективність. Попри рекордний обсяг валютних інтервенцій у грудні 2024 року — $5,3 млрд, що майже вдвічі перевищувало середньомісячні обсяги — Нацбанку вдалося уникнути паніки й різких курсових коливань. Сьогодні валютні резерви перевищують $45 млрд, що створює достатній запас міцності для захисту ринку в разі потреби.
Однак активне використання резервів може мати побічні ефекти — зокрема, викликати репутаційні ризики у разі, якщо така політика буде сприйнята як надмірно витратна. Тому важливо не лише забезпечувати баланс між попитом і пропозицією валюти, а й підтримувати інформаційну комунікацію з суспільством, формуючи довіру до дій регулятора.
Прогноз: сценарне планування і підготовка до викликів
У листопаді уряд і НБУ, ймовірно, працюватимуть у режимі сценарного планування — із розробкою кількох варіантів реагування на можливі енергетичні чи фінансові потрясіння. Такі превентивні кроки стають необхідною умовою економічної стійкості в умовах незгасимої агресії.
Українська економіка входить у зиму з усвідомленням ризиків. Головне завдання — зберегти рівновагу між стримуванням інфляції, підтримкою гривні та забезпеченням життєздатності економіки навіть у разі нових викликів.
