Нова війна на Близькому Сході, непогамовне прагнення Д.Трампа до нових мит, а також переорієнтація українських аграріїв на нові експортні ринки – ось ключові фактори, що впливатимуть на українську економіку у липні.
Детальніше про основні події середини літа-2025 розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу», в традиційній рубриці “Економічні тренди” від видання Invest News. Далі – пряма мова.
Нагадаємо, про ситуацію у червні можна прочитати в статті ““Дірка” в бюджеті та кінець “безвізу”: що впливатиме на українську економіку у червні”
Нові американські мита
Президент США вже анонсував, що невдовзі розішле по світу листи, де, ймовірно, кожній країні пояснить розмір нових запланованих мит. Наразі невідомо, кому саме будуть адресовані “епістолярні послання”, як власне і розмір мит. Гадаю, що ключовим для України буде дата 9 липня, коли, за задумом очільника Білого Дому, може бути введене 50% мито на продукцію металургії. Поки тривають перемовини між США та ЄС, однак важко прогнозувати результативність таких переговорів: чи вдасться уникнути нової торговельної війни.
Вочевидь, як би не розгорталися події, але їх наслідки позначаться на світових курсах пари долар/євро: співвідношення або скоротиться до “формули” 1 євро = 1,05-1,1 долара, або “розрив” стане ще більшим: 1 євро = 1,15-1,18 долара. Тобто, ми станемо свідками або згасання, або ж подальше запалення світової економічної “недуги”.
І наразі економісти й аналітики висловлюють досить суперечливі тези про те, чи вдасться і як довго тримати світовий економічний баланс чи хаос і невизначеність стане чимось на кшталт “хроніки”.
В Україні ж всі митні перипетії віддзеркаляться на курсі євро, адже вартість цієї валюти залежить від світових торгів пари долар / євро. Натомість курс долара триматиметься “берега”, адже НБУ здійснюватиме стратегію “керованої гнучкості”, яка унеможливлює курсові перепади, а всі поточні зміни вартості долара є повільними й “пригладженими”.
Війна на Близькому Сході
Зростання цін на енергоносії поки слід вважати суто ситуативним: це відповідь ринків на війну, в якій бере участь країна, що є вагомим гравцем на нафтогазовому ринку. Після бомбардувальної “акції” США ціни зросли вже майже на третину від базових – до початку активних дій Ізраіля проти Ірану (до майже $80 за барель). У випадку затяжної війни, або ж блокування Іраном Ормузької протоки, що є ключовою для експорту нафти з Ірану, Іраку, Саудівської Аравії, Кувейту, ціни можуть зрости більш відчутно: дехто вже називає орієнтир у 200 дол. за барель.
Звісно, це має позначитися на вартості основних світових валют. Мова йде про прискорення інфляції в США та ЄС та відповідних змін базових ставок. Проте навряд чи вартісне співвідношення цих валют істотно зміниться.
Натомість на українському валютному ринку поточні зміни будуть “пастеризовані”: скоріше за все ми побачимо продовження травнево-червневих трендів з більш-менш стабільним курсом долара (в умовах війни діє режим “керованої гнучкості”, який забезпечує відносний курсовий спокій, унеможливлює різкі курсові коливання), і більш активні зміни курсу євро. Хоча, звісно, багато що залежатиме від поточного попиту на долар та заходів, яких вживатиме НБУ для врівноваження попиту та пропозиції.
Нові ринки для української агропродукції
Важливим також стане переорієнтація українських агровиробників на нові експортні ринки – як наслідок запровадження досить жорсткого квотування цієї продукції з боку ЄС. Нагадаю, що за підсумками 2024 року Україна посіла третє місце за експортом агропродовольчої продукції до ЄС (продукція України склала 8% від загальної вартості імпорту ЄС). Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11%, якщо порівняти з 2023 роком (+1,3 мільярда євро), й сягнув 13 мільярдів євро.
Нові ринки – новий обсяг валютних надходжень, що складають основу міжнародних валютних резервів країни. Звісно, наразі важко прогнозувати, з якими потенційними викликами може зіткнутися Україна, змінюючи вектор власного експорту сільгосппродукції. Проте можемо припустити, що “просідання” виторгу не стане критичним, адже обсяги міжнародних резервів сягають майже $40 млрд, що є вагомою “подушкою” для уникнення економічних негараздів.
