Літо почнеться з важливих стратегічних питань, як, наприклад, повернення до “довоєнної” форми економічної співпраці з ЄС та необхідності покриття неврахованих при плануванні бюджету на 2025 рік видатків бюджету. А в глобальному сенсі, як і в травні, ключовим стане “маятник” Трампівських економічних примх — досі нез’ясованим залишається питання економічної співпраці США та ЄС.
Саме в таких настроях буде знаходитися українська економіка у червні-2025, вважає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу». Детальніше огляд основних подій початку літа можна прочитати в традиційній рубриці “Економічні тренди” від видання Invest News. Далі – пряма мова експертки.
Кінець “безвізу”
Як відомо, з 6 червня припиняється дія автономних торговельних заходів (так званого «торговельного безвізу»). Щоправда, згідно з рішенням Європарламенту від 8 травня це не зачепить металургійну галузь. Для всіх інших товарів, в тому числі брухту чорних металів, передбачено поступовий перехід до нової схеми взаємин — глибокої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю.
Нагадаю, що обсяг експортного виторгу за результатами 2024 року склав $38,9 млрд (61,6% від обсягів за 2021 рік). Основу експорту складають продовольчі товари та сировина для їх виробництва — вони формують 63,4% від обсягів експорту. Суттєву частку експорту товарів складає продукція металургії — 11,4%, далі йдуть експорт мінеральних продуктів (корисних копалин) — 8,1%, експорт продукції машинобудування — 5,2%, експорт деревини та виробів з неї — 4,3%, продукція хімічної галузі — 3,9%. При цьому торік близько 59% отриманого виторгу надійшло з країн Європи, в тому числі 57% з країн ЄС.
Тобто, повернення “довоєнної” форми співпраці з ЄС може вплинути на обсяги експорту та виторгу. Наразі ширяться досить суперечливі думки (поки незрозуміло, хто як рахує) про втрати від припинення “безвізу”: за різними оцінками, вони можуть скласти від $1 млрд до €3 млрд.
Розуміємо, що експортний виторг впливає на можливість поповнення міжнародних валютних резервів. Однак, станом на травень, резерви складають $46,7 млрд, що можна вважати вагомою “подушкою” для економіки країни. На мій погляд, навіть тимчасове скорочення валютних надходжень через переформатування міжнародної співпраці з ЄС навряд чи істотно зменшить “економічний захист” країни, яким можна вважати міжнародні валютні резерви.
21 травня Президент підписав закон для безперешкодної торгівлі з ЄС за новими правилами, що дозволить українським експортерам зберегти стабільність у торгівлі з європейськими партнерами та плавно адаптуватися до нових вимог. Перехідний період триватиме до 31.12.2025
“Дірка” в бюджеті

Вже з другої половини травня у ЗМІ з’явилася інформація про необхідність перегляду Державного бюджету на поточний рік. Як і минулого року, видатки бюджету (головним чином — воєнні) перевищують заплановані. Цьогоріч “дірка”, за оцінками, розрослася до 400 млрд грн. Тому у найближчий місяць очікується, що Верховна Рада України може поставити питання корекції бюджету.
Що це означає? Передусім пошук “внутрішніх резервів”, як це часто буває — це може відбутися шляхом перегляду податків і зборів. Друге потенційне “джерело” — це випуск облігацій внутрішньої державної позики. Третій варіант — це точкове скорочення окремих статей видатків бюджету (дуже часто в таких випадках “під ніж” може потрапити наукова, освітня, культурна сфери).
Таким чином, у червні чи пізніше (можливо цей процес розтягнеться на все літо) варто очікувати бюджетних змін, пов’язаних зі збільшеними воєнними видатками. Про можливі наслідки говорити поки зарано. Однак перегляд бюджету — не досить приємна тенденція, навіть зважаючи на війну.
“Кульбіти” Трампа
Схоже протягом всієї каденції Дональда Трампа весь світ щодня прокидатиметься і засинатиме в розшифруванні й обговоренні його заяв, вчинків, рішень. У червні нагальним залишиться питання економічної співпраці США та ЄС. Нагадаю, що з американського боку неодноразово вже лунали погрози збільшити мита на певні види товарів на суму $28 млрд. Звісно, ЄС не залишиться в боргу, відповівши дзеркально на американський експорт на суму 26 млрд.
Такі “розклади” були ще у березні-квітні. Але ми не виключаємо, що літо буде вельми спекотним: суми митних обмежень можуть кратно зрости (принаймні поодинокі заяви очільника Білого Дому можна розцінити, як “промацування ґрунту”).
Проте, розуміємо, що будь-які торгівельні обмеження чи перепони можуть позначитися на планах країн Європи в наданні Україні необхідної допомоги, передусім фінансової.
До речі, раніше команда видання Invest News розповідала про травневу ситуацію в українській економіці у матеріалі: “Останній місяць “безвізу”: фактори, що впливатимуть на українську економіку у травні”.

