Що чекає українців на ринку депозитів восени? Які ставки, терміни та умови будуть найпопулярнішими? Яку облікову ставку затвердить НБУ? На які сюрпризи чекати від курсу долара? На всі ці питання в бліцінтерв’ю виданню Invest News розказав Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу банку “Глобус”.
Дмитре, восени ми знову побачимо традиційну боротьбу банків за гроші вкладників?
– Так, вересень традиційно відкриває активніший сезон на депозитному ринку. Але я б не очікував, що всі банки в один день піднімуть ставки на 1-2%. Конкуренція буде точковою. Хтось запропонує кращі умови на 6 місяців, хтось зробить спеціальний депозит для “нових” коштів, хтось додасть бонус за відкриття в застосунку. Саме через такі пропозиції і відбуватиметься боротьба за вкладника.
За моїми очікуваннями, найбільш поширені ставки на 3 місяці перебуватимуть у межах 13,5-14,5%, на 6 місяців — 14,5-15,5%, на 9-12 місяців — близько 14,5-16%. А найпривабливіші акційні пропозиції можуть сягати 17-17,5% річних.
А 18% побачимо? Вкладникові є сенс почекати?
– Я б точно не будував фінансову стратегію на очікуванні якоїсь магічної цифри. Окрема пропозиція теоретично може з’явитися, але питання завжди в умовах: на який строк, для якої суми, для нових чи всіх клієнтів, чи можна поповнювати вклад тощо.
Якщо облікова ставка залишатиметься поблизу нинішнього рівня, я не бачу фундаментальних причин для масового і суттєвого зростання ставок до кінця листопада. Тому діапазон близько 17-17,5% для найбільш конкурентних пропозицій зараз виглядає цілком реалістичним.
Іноді очікування додаткових 0,5 в.п. призводить до того, що гроші місяць просто лежать без доходу. Це теж потрібно рахувати.
17,5% звучить непогано. Але скільки людина реально заробить? Наприклад, якщо має 100 тис. грн.
– Ось це якраз слушне питання. Треба відразу відділяти рекламну річну ставку від реального чистого доходу. Якщо 100 тис. грн покласти на шість місяців під 17,5% річних без капіталізації, буде нараховано 8 750 грн процентів. Після 18% ПДФО та 5% військового збору залишиться приблизно 6 737,5 грн. Тобто чиста дохідність за пів року становитиме близько 6,74%. Якщо вклад становить 50 тис. грн, чистий дохід буде приблизно 3 368,75 грн, а якщо 20 тис. грн — близько 1 347,5 грн.
А з 20 тис. грн взагалі є сенс відкривати депозит заради 1,3 тис. грн?
– Це залежить від мети людини. Я б не ставив питання так: “багато це чи мало?”. Питання в тому, що сталося б із цими 20 тис. грн без депозиту. Якщо вони просто шість місяців лежать на картці або готівкою вдома — вони взагалі не приносять доходу. Якщо це резерв, який людині може знадобитися завтра, тоді справді не варто “блокувати” його у строковому депозиті.
Депозит має сенс навіть із відносно невеликої суми, коли людина точно розуміє, що ці гроші певний час їй не знадобляться. Це більше питання фінансової дисципліни, ніж абсолютної суми заробітку.
Українець подивиться на ваші “6,74%” і скаже: “А може, краще долар?”.
– І це нормально. Валюта для українців традиційно є одним із способів диверсифікації заощаджень. Але потрібно порівнювати однакові речі. Умовно, якщо на старті долар коштує 45,5 грн, то для отримання результату, порівняного з чистою дохідністю нашого шестимісячного депозиту, через пів року він має коштувати близько 48,57 грн. Якщо ж стартовий курс 45-46 грн/$, наша умовна точка рівності буде приблизно 48-49,1 грн/$.
І навіть цей розрахунок дещо умовний, бо він не враховує курсовий спред. Долар потрібно спочатку купити за вищим курсом, а потім, якщо ви захочете повернутися у гривню, продати за нижчим.
Тобто ви радите не купувати долари?
– Ні. Я якраз проти такого категоричного підходу. Я кажу, що не потрібно ухвалювати рішення на емоціях. Ніхто сьогодні не знає точного курсу через пів року. Але кожна людина може порахувати власну контрольну точку і сказати собі: ось за такого курсу валютна стратегія приблизно зрівняється з депозитною. І тоді не потрібно щодня бігати між банком та обмінником через “клікбейтний” заголовок про зростання курсів валют.
Крім того, я не вважаю, що всі заощадження взагалі мають бути в одному інструменті. Розумна диверсифікація значно краща за постійне намагання вгадати, що саме завтра зросте найбільше.
А інфляція не може просто “з’їсти” весь депозитний дохід?
– Може. І це також потрібно враховувати. У нашому прикладі чиста дохідність за шість місяців складе приблизно 6,74%. Отже, якщо сукупна інфляція за цей період буде нижчою за цей показник, депозит формально компенсуватиме зростання цін. Наприклад, за інфляції 4% спрощений реальний результат становитиме близько 2,7%, за 5% — близько 1,7%, за 6% — приблизно 0,7%. Але депозит принаймні дає людині відому наперед ставку. Інфляцію чи майбутній валютний курс ми зафіксувати не можемо.
Ви кілька разів згадали депозити через застосунок. Банки справді готові платити більше лише за те, що клієнт натиснув кілька кнопок у смартфоні?
– Іноді так, хоча, звісно, це залежить від політики конкретного банку. Для банку дистанційний канал означає менше операційного навантаження, а для клієнта — це простіший, майже миттєвий, доступ до послуги. Тому онлайн-депозит цілком може мати бонус до базової ставки.
Але в Україні є ще одна вагома обставина — війна. Під час тривоги людина не повинна їхати через місто до відділення тільки для того, щоб переоформити вклад. Можливість зробити це зі смартфона вже не просто приємний додаток до продукту, а реальна потреба.
Яку помилку вкладники найчастіше роблять восени, коли банки починають рекламувати підвищені ставки?
– Тут все досить типово: побачили 17,5% — і все, інші умови вже нікого не цікавлять. Але потрібно з’ясувати, який строк, чи можна поповнювати вклад, чи є автоматична пролонгація, що буде при достроковому розірванні, як виплачуються проценти. І головне: не варто вкладати всі гроші, які у вас є. Частина фінансового резерву має залишатися доступною.
Якщо сума більша, її можна розкласти за різними строками: частину на 3 місяці, частину на 6, частину на 9-12. Тоді у вас періодично вивільнятиметься певна сума і не доведеться достроково ламати весь депозит.
І все ж: одним реченням, що робити людині, яка цієї осені має вільні 50 або 100 тис. грн?
– Спочатку залишити собі достатній ліквідний резерв, потім порахувати чистий дохід від депозиту, порівняти його зі своїми валютними та інфляційними “контрольними точками” і лише після цього обирати строк та банк. Гривневий депозит не повинен бути єдиним способом зберігання грошей. Але він залишається одним із найбільш зрозумілих інструментів: ви знаєте строк, ставку і приблизний результат.
Фінансове планування взагалі має починатися з питання “для чого мені ці гроші та коли вони можуть знадобитися?”. Якщо відповісти на нього, вибір депозиту стає значно простішим.
