Які кредитні програми затребувані серед ветеранів? Які умови для банківських продуктів залишаються оптимальними? Як найкраще використовувати кредити для запуску чи розвитку ветеранського бізнесу? Про все це в бліцінтерв’ю виданню Invest News розповів Максим Кузьменко, керівник напрямку ветеранських програм банку “Глобус”, ветеран 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура”.
Максиме, під час служби військові справді часто говорять про те, чим займатимуться після демобілізації?
– Так, такі розмови виникають постійно. Багато моїх побратимів говорили, що хотіли б відкрити власну справу або повернутися до бізнесу, який мали до війська, відкрити нові напрямки. Для ветерана це можливість знову самостійно визначати свій шлях, працювати, не залежати від інших та навіть відкрити справу з перевіреним у бойових умовах партнером. І офіційна статистика це підтверджує: майже 63% опитаних військовослужбовців однозначно хотіли б після демобілізації займатися власною справою, а понад 11% уже мають бізнес.
Коли ветеран звертається по фінансування, на що найчастіше потрібні гроші?
– Зазвичай людині потрібна конкретна річ, яка одразу почне працювати: вантажний автомобіль, фургон, трактор, самоскид, верстат, торговельне обладнання. Хтось інвестує в енергетичну автономність і встановлює сонячну електростанцію.
Тобто кошти спрямовуються на актив, який має генерувати дохід. Інша поширена потреба — це поповнення обігових коштів бізнесу, що працював до повномасштабного вторгнення, а після повернення власника потребує відновлення або розширення.
Чи достатньо для ветерана просто взяти дешевший кредит?
– Дешевший ресурс дуже важливий, але лише ним питання не вирішується. Ветерану часто потрібен зрозумілий маршрут: де знайти техніку, який власний внесок необхідний, як оформити партнерство у бізнесі, яку систему оподаткування обрати, яким буде щомісячне навантаження.
Тому індивідуальний супровід стає не менш важливим, ніж ставка за кредитом. Ветеранові потрібна не просто вигідна позика, а партнер, з яким можна розібрати всю модель майбутнього бізнесу.
Якою, на вашу думку, могла б бути оптимальна ставка для ветеранського бізнесу?
– Ефективна ставка на рівні близько 3% річних була б дуже хорошим орієнтиром для ветеранського малого та середнього бізнесу, а також стартапів. Такий механізм можна було б реалізувати через окрему програму за участю міжнародних фінансових інституцій.
Зараз діють програми «Доступні кредити 5-7-9%» і «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», окремі банки додатково компенсують частину ставки власним коштом. Але простір для подальшого розвитку підтримки точно є.
А гранти можуть замінити кредитування?
– Повністю — ні. Вони добре доповнюють кредитні програми. Наприклад, у межах ветеранських програм “єРобота” можна отримати від 250 тис. до 1 млн грн. Це реальна допомога, особливо на початковому етапі.
Але коли йдеться про вантажний транспорт, будівельну техніку, виробниче або енергетичне обладнання, цієї суми може не вистачити. До того ж попит на гранти суттєво перевищує пропозицію. Тому найкраще, коли грант зменшує необхідну суму кредиту і майбутнє навантаження на підприємця.
Коли банки почали створювати окремі програми для ветеранського бізнесу? Чи довелося чекати на спеціальний закон?
– Насправді ветеранське підприємництво почало розвиватися ще з 2015 року. Набагато раніше, аніж почала формуватися відповідна законодавча база. Профільний Закон України “Про ветеранське підприємництво” був ухвалений лише 31 липня 2025 року.
Банк “Глобус” ще в листопаді 2024 року першим серед банків самостійно розробив критерії ветеранського бізнесу та запровадив для цього напрямку спеціальні умови. На той момент ринок переважно обмежувався спецпрограмами для ветеранів саме як для фізичних осіб – трохи більші ставки за депозитами, менші ставки або відсутність платежів за картковими рахунками тощо. Але ми розуміли, що ветеранський бізнес має свою специфіку і потребує окремого підходу.
Для нас було важливо враховувати реальні обставини воєнного часу. Ветеран може бути не єдиним власником підприємства, а співвласником із певною часткою. Поки він служить, бізнесом можуть управляти партнер або дружина. Тому ми від початку застосовували ширші критерії, щоб підтримка не обходила такі підприємства стороною.
Ви говорите, що критерії ветеранського бізнесу мають бути ширшими. Чому це важливо?
– Тому що формальна вимога щодо стовідсоткової власності ветерана не завжди відповідає реаліям воєнного часу. Людина могла долучитися до Сил оборони, залишаючись співвласником компанії, а оперативне управління взяли на себе партнер або дружина.
Такий бізнес продовжував працювати, зберігав робочі місця, сплачував податки, можливо, допомагав військовим підрозділам. Було б неправильно залишити його без підтримки лише через структуру власності. На мою думку, варто враховувати і частку ветерана в компанії, і його роль у бізнесі, і те, як підприємство працювало під час його служби.
Яку помилку найчастіше робить ветеран, коли вперше запускає бізнес?
– Хоче надто швидко перейти від ідеї до запуску. Без дослідження ринку, без перевірки попиту, іноді навіть без чіткого розуміння, хто буде клієнтом. Більша частина військових звикли чітко виконувати поставлені завдання. Але в бізнесі план потрібно створювати самому. І не просто створити один раз, а постійно перевіряти та за потреби переписувати. Майже неможливо одразу вийти на ринок з ідеальним продуктом. Потрібно слухати клієнтів і бути готовим змінювати пропозицію.
Тобто бізнес-план не може бути документом, який один раз написали і поклали на полицю?
– Саме так. Бізнес-план — це робочий інструмент. Змінився попит — переглядаємо план. Зросли витрати — перераховуємо. Побачили, що клієнтам потрібен інший продукт, — адаптуємося.
Надто оптимістичний план небезпечний, особливо коли людина залучає кредит. Тому краще мати кілька сценаріїв: базовий, позитивний і той, за якого доходи будуть нижчими, ніж очікувалося.
Коли краще вперше звертатися до банку?
– Однозначно,ще на етапі планування. Не тоді, коли гроші вже закінчилися і потрібно терміново рятувати ситуацію. Попередня консультація допомагає зрозуміти можливий обсяг фінансування, вимоги до власного внеску, пакет документів і майбутній щомісячний платіж. Підприємець може ще до запуску побачити, чи витримає його модель таке навантаження.
З яким запитом варто приходити?
– Потрібно чітко пояснити, на що саме підуть кошти та як це придбання вплине на доходи. Наприклад: я купую автомобіль, який дасть змогу збільшити кількість перевезень; або обладнання, завдяки якому зростуть обсяги виробництва. Що конкретніша мета кредиту, то легше оцінити його доцільність і підібрати комфортні умови.
Яким має бути безпечне кредитне навантаження?
– Точно не «на межі можливостей». Бізнес повинен обслуговувати кредит навіть тоді, коли тимчасово впадуть продажі, виникнуть додаткові витрати або сезонний спад. Підприємцю потрібно залишати запас. Не можна розраховувати, що кожен місяць буде ідеальним і всі клієнти платитимуть вчасно. Кредит має допомагати розвиватися, а не змушувати постійно думати, де знайти гроші на наступний платіж.
Чи варто вкладати у справу всі власні заощадження?
– Варто залишити фінансову “подушку”, запас щонайменше на кілька місяців життя і роботи підприємства. Навіть добре прорахований бізнес не застрахований від затримок, зміни попиту чи непередбачених витрат. Потрібно буде платити оренду, зарплати, податки, купувати сировину. Резерв дає час адаптуватися і не порушувати графік погашення кредиту.
А якщо ветеран лише починає і дуже вірить у свою ідею: варто відразу брати максимальну суму й масштабуватися?
– Віра в ідею важлива, але на старті краще зберігати холоднокровність. Невеликий, добре прорахований запуск часто безпечніший за велике боргове навантаження з перших місяців. Краще почати з меншого обсягу фінансування, перевірити бізнес-модель на практиці, зрозуміти клієнта і лише потім поступово масштабуватися.
І яка ваша головна порада ветерану, який думає про власну справу?
– Не залишатися з бізнес-ідеєю наодинці. Потрібно навчатися, розмовляти з підприємцями, шукати ментора, звертатися до громадських і ветеранських організацій, вивчати грантові можливості та ще до запуску консультуватися з кількома банками. Чим краще підготовлена модель бізнесу, тим вищі його шанси пройти перші складні місяці та стати фінансово стійким. Гроші важливі, але розуміння того, що і як ти робитимеш, часто важить не менше.
Максиме, ви самі ветеран, воювали й добре знаєте ветеранські “болі”, сумніви та страхи. Чому підтримка ветеранського бізнесу — це значно більше, ніж пільгові кредити чи гранти?
– Тому що йдеться не лише про гроші. Йдеться про повернення людини до мирного життя, що може займати місяці навіть без наявності поранень. Люди по-різному переформатовуються після звільнення з лав СОУ: комусь одразу хочеться щось робити, а хтось потребує кількамісячного відпочинку.
Ветеранам не потрібне співчуття. Їм потрібні нормальні, чесні умови, зрозумілі правила і партнер, який не просто оцінює документи, а намагається зрозуміти людину та її бізнес-ідею.
Я знаю з власного досвіду: після війська особливо важливо не залишитися сам на сам із невизначеністю, бюрократією чи страхом зробити помилку. Ми не можемо прибрати всі ризики підприємництва, але можемо зробити так, щоб ветеран відчував поруч надійного партнера, який допоможе розібратися, прорахувати можливості й не взяти на себе надмірне фінансове навантаження.
Наші захисники дали нам можливість працювати, будувати плани й розвивати країну. Тепер наше завдання — допомогти їм упевнено розпочати новий етап життя, у якому власна справа стане не черговим випробуванням, а можливістю рухатися вперед.
