На фоні палаючих кожного дня російських НПЗ та оборонних заводів Україна не лише наближає свою перемогу — вона демонструє усьому світу можливості своєї оборонної промисловості. Можна констатувати, що для Києва перелом настав не лише у веденні війни, а й у сприйманні України на світовому ринку як прогресивного виробника військової продукції, за досвідом якого вишукуються у чергу західні партнери. Експерти констатують, що ринок спільних підприємств у сфері оборонної промисловості між Україною та її міжнародними партнерами за останні два роки перейшов від поодиноких проєктів до системного розвитку.
Переломний рік
Якщо у 2022–2023 роках співпраця між українськими виробниками і зацікавленими сторонами здебільшого обмежувалася постачанням озброєння, то зараз акцент зміщується на локалізацію виробництва, спільні розробки та створення виробничих майданчиків як в Україні, так і за кордоном. Більше того, на жаль, через продовження військових дій на території нашої країни, ці виробники отримали унікальну можливість, що називається, у полі проводити випробування продукції.
Найактивніше співпрацю розвивають європейські країни. Одним із перших великих проєктів стало створення спільного підприємства між «Українською бронетехнікою» та німецькою компанією Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft, яке займається виробництвом і ремонтом бронетехніки.
Також німецький концерн Rheinmetall створив спільне підприємство з АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»), яке займається ремонтом бронетехніки та поступово переходить до виробництва нової техніки й боєприпасів.
Станом на середину 2026 року, наприклад, лише тільки Rheinmetall реалізує з Україною кілька ключових оборонно-промислових проєктів:
- Спільне підприємство Rheinmetall Ukrainian Defense Industry: Спочатку воно займалося ремонтом і технічним обслуговуванням військової техніки, а надалі має перейти до виробництва бронемашин в Україні.
- Виробництво артилерійських боєприпасів: Rheinmetall і український партнер домовилися про створення спільного підприємства для випуску 155-мм артилерійських снарядів і метальних зарядів.
- Спільне виробництво бойових машин Lynx.
Новим трендом 2025–2026 років стало створення спільних підприємств із польськими компаніями. Польща розглядається як логістичний і виробничий хаб для реалізації проєктів, пов’язаних із ремонтом техніки, виробництвом боєприпасів, безпілотників і засобів зв’язку.
На минулому тижні під час Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську було оголошено про нові українсько-польські оборонні партнерства. Зокрема між українською компанією SkyFall і польським державним банком BGK досягнута домовленість про фінансування одного такого виробництв.
Франція, Данія, Норвегія та інші європейські держави роблять ставку на фінансування виробництва безпосередньо в Україні. У низці випадків держави-партнери фінансують виготовлення українських дронів, артилерійських систем і боєприпасів українськими підприємствами, а не закуповують готову продукцію за кордоном.
Співпраця із Великою Британією
Важливим напрямом стала співпраця з нашим вірним союзником Великою Британією. Наприклад, Компанія BAE Systems відкрила представництво в Україні та домовилася про спільне виробництво й обслуговування артилерійських систем, а також про реалізацію інших оборонних проєктів разом з українськими підприємствами.
Другий напрямок — безпілотні системи. У межах українсько-британського 100-річного партнерства країни домовилися про спільну розробку та виробництво безпілотників, систем протиповітряної оборони, далекобійних засобів ураження та інших сучасних видів озброєння. Одним із центральних проєктів стала програма Lyra.
Також у 2026 році почав працювати перший український військовий завод у Великій Британії. Його відкрила компанія Ukrspecsystems у складі консорціуму 1Force разом із британськими Eagle Eye Innovations Ltd та Digital Concepts Engineering Ltd. Інженерні розробки залишаються в Україні, тоді як виробництво інтегрується в британський оборонно-промисловий комплекс.
Окремо Лондон погодився налагодити ліцензійне виробництво українського дрона-перехоплювача Octopus на своїй території. І це стало одним із перших випадків, коли українська оборонна технологія масштабуватиметься за кордоном на британських виробничих потужностях.
Східний напрямок
Намагаються втиснутися в українське партнерство і наші східні союзники. Турецька компанія Baykar, яка до цього була лише постачальником своєї продукції, будує в Україні завод із виробництва ударних безпілотників. Планується, що цей завод буде випускати дрони з українськими комплектуючими, які швидше будуть відправлятися на фронт. Паралельно розвивається співпраця у сфері авіадвигунів між Baykar та українськими підприємствами.
Українські та турецькі компанії також співпрацюють у сфері авіадвигунів, високоточних систем і перспективних безпілотних платформ. Частина проєктів перебуває на етапі дослідно-конструкторських робіт і локалізації виробництва.
Американське партнерство
Поки європейські партнери активно опановують українські можливості, американці з неоднозначною адміністрацією Дональда Трампа, упускають ці можливості. Американські оборонні компанії поки не ризикують створювати виробничі майданчики в Україні. Однак дедалі більше залучаються до спільних програм виробництва боєприпасів, систем ППО, засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних технологій.
Ця співпраця сьогодні виглядає так:
- AeroVironment (виробник дронів Switchblade) співпрацює з українськими виробниками над розвитком безпілотних систем, але про створення спільного заводу не оголошувалося.
- Raytheon бере участь у підтримці та обслуговуванні систем Patriot, однак локалізованого виробництва в Україні поки не створила.
- Northrop Grumman веде консультації щодо виробництва боєприпасів та інтеграції окремих компонентів, але інформації про запуск спільного підприємства наразі немає.
- Boeing Defense співпрацює з українськими інженерами та розглядає можливість спільних проєктів у сфері безпілотних технологій і авіаційних рішень, проте виробничих майданчиків в Україні не відкривала.
- Lockheed Martin продовжує співпрацю щодо систем ППО та високоточного озброєння, однак також не локалізував виробництво в Україні.
Перспективи
За оцінками українського уряду та представників галузі, головною перевагою спільних підприємств є поєднання українського бойового досвіду та інженерних розробок із фінансовими можливостями, сучасними технологіями й виробничими потужностями партнерів. Це дозволяє швидше масштабувати виробництво, знижувати залежність від імпорту та забезпечувати довгострокове переозброєння України.
Серед основних тенденцій ринку:
- перехід від простого постачання озброєння до спільного виробництва;
- активний розвиток проєктів у сфері дронів, боєприпасів, бронетехніки та систем ППО;
- зростання ролі державних програм фінансування оборонних виробництв;
- збільшення кількості іноземних компаній, які відкривають представництва або створюють спільні підприємства в Україні;
- формування довгострокових виробничих альянсів, розрахованих не лише на потреби нинішньої війни, а й на майбутній експорт української оборонної продукції.
Загалом експерти оцінюють цей сегмент як один із найдинамічніших у європейській оборонній промисловості. Якщо до 2022 року більшість міжнародних виробників уникали локалізації виробництва в Україні, то нині країна поступово стає одним із ключових центрів спільної розробки та виготовлення сучасного озброєння в Європі.
Вже навіть ті приклади, які ми навели, вражають. Адже ще пару років тому Україна випрошувала військову техніку для захисту людей та критично важливих об’єктів, а також для стримування просування ворога на фронті. Зараз передові військові концерни бажають співпраці з нами. І ми ж розуміємо, що більша частина таких контактів залишається секретною інформацією.
