Криптовалюта в Україні поступово виходить із тіні. Держава нарешті працює над законодавством, яке офіційно визнає цифрові активи та встановлює правила їх оподаткування. Після кількох років плутанини та різних підходів нарешті з’являються чіткі норми, які регулюють ринок криптовалют, визначають обов’язки користувачів і компаній, а також порядок сплати податків. У цій статті редакція видання Invest News розповість, що змінилося і чого чекати криптоінвесторам в Україні.
Законодавча база щодо криптовалюти в Україні
Історія розвитку законодавства
Регулювання криптовалют в Україні почалося приблизно у 2014–2015 роках, коли Bitcoin і інші цифрові гроші почали ставати популярними. Тоді виникло питання — як до них ставитися з юридичного погляду. Довгий час держава не визнавала криптовалюту офіційними грошима або легальним способом інвестування. При цьому різні відомства говорили по-різному: Нацбанк попереджав про ризики, а Міністерство цифрової трансформації було більш відкритим і підтримувало розвиток цієї сфери.
Перші спроби впорядкувати криптовалюту в Україні були більше у вигляді рекомендацій, листів та проєктів законів. Наприклад, у 2017 році з’явився законопроєкт про обіг криптовалюти, але його так і не прийняли. Тим часом кількість людей, котрі користувалися криптою, росла, і операцій ставало все більше, тому потрібен був чіткіший юридичний статус для цих активів і того, як з ними працювати.
Актуальний статус та зміни
8 вересня 2021 року Верховна Рада прийняла закон «Про віртуальні активи». Але президент наклав вето, тому його підписали тільки 15 березня 2022 року. Проте закон про криптовалюту в Україні почав повноцінно діяти тільки після того, як внесли зміни до Податкового кодексу, які пояснили, як оподатковувати операції з криптовалютами. Повна легалізація ринку відбулася пізніше, коли ухвалили законопроєкт №10225-д.
Цей закон став першим в Україні, який офіційно регулює криптовалюти та інші цифрові активи. Він визнав криптовалюту як віртуальні активи, тому тепер їх можна легально купувати, продавати, передавати, зберігати й інвестувати.
Також у законі прописані правила для компаній, які працюють із криптою — криптобірж, електронних гаманців, біржових операторів і посередників. Вони мають отримувати ліцензії, перевіряти своїх клієнтів (KYC), боротися з відмиванням грошей (AML) і звітувати державі.
Податкові нарахування на криптовалюту
Як визначається податкова база
Оподаткування криптовалюти в Україні — одне з найскладніших питань у сфері криптовалют. Через те що курси криптовалют постійно змінюються, а самі транзакції можуть бути анонімними, податківцям складно точно порахувати, скільки ви заробили.
У нових законодавчих ініціативах пропонують чітке правило: податок береться з прибутку. Тобто важлива не загальна сума операції, а різниця між тим, за скільки ви купили криптовалюту, і скільки отримали, коли продали або обміняли її на фіат — звичайні гроші, як-от гривні, долари чи євро.
Розрахунок прибутку лежить на самому власнику крипти. Тобто вам потрібно фіксувати курс купівлі й продажу, і мати докази всіх операцій — наприклад, скріни з біржі, виписки, договори тощо.
Якщо ви отримали криптовалюту безкоштовно. Наприклад, подарунок, то прибуток рахуватиметься за ринковою вартістю на момент, коли ви її отримали.
Найбільш заплутаними є випадки, коли одну криптовалюту обмінюють на іншу. За новими правилами, такий обмін не вважається доходом до того моменту, поки актив не буде переведений у звичайні гроші. Це важливо розуміти кожному, хто намагається правильно розрахувати свій податок на криптовалюту та уникнути помилок при звітуванні.
Види податків на криптовалюту
Для фізичних осіб
ПДФО:
- 18% — стандартна ставка на прибуток від операцій із віртуальними активами.
- 5% — пільгова ставка на рік після набрання чинності закону (лише на дохід від конвертації у фіат).
Військовий збір:
- 1.5% — додатково до ПДФО.
Пільги:
- Обмін однієї криптовалюти на іншу — без податку.
- Продаж активів у межах однієї мінімальної зарплати на рік — не оподатковується.
- Безкоштовно отримана криптовалюта від емітента — не обкладається податком.
- Збитки можна переносити на наступні періоди для зменшення майбутніх податків.
- Усі доходи з крипти потрібно декларувати самостійно. Це потрібно робити навіть тоді, коли податок на криптовалюту в Україні поки що не врегульований остаточно, але операції з цифровими активами вже викликають інтерес з боку податкових органів.
Додатково:
- Прибуток від майнінгу, стейкінгу, форків і airdrop’ів може обкладатися податком у момент отримання або під час конвертації у фіат.
Для юридичних осіб
Податок на прибуток:
- Вводиться окрема система обліку, схожа на оподаткування цінних паперів.
- Обговорюється ставка 10% для компаній, що працюють із криптоактивами.
ПДВ:
- Загалом не застосовується до криптооперацій.
- Виняток — операції з NFT та активами, які дають право на майно чи послуги.
Спрощена система:
- Підприємства на єдиному податку не можуть працювати з криптовалютою.
- Також обмеження стосуються провайдерів криптопослуг.
Зміни в законодавстві про криптовалюту вплинули на податкові правила для фізичних та юридичних осіб. Проте він ще не повністю імплементований у податкову систему, і деталі оподаткування досі узгоджуються.
Вплив законодавчих змін на користувачів
Переваги регульованого ринку
Запровадження чітких правил для ринку віртуальних активів передусім про безпеку. Коли ринок стає легальним, користувачі менше ризикують втратити кошти через злом біржі, шахрайство чи блокування акаунтів без пояснень.
Саме український закон про криптовалюту створює прозорі умови. Учасники ринку знатимуть свої права, а в разі конфлікту з біржею чи іншим сервісом зможуть звернутись до суду. Якщо компанія працює в межах закону, вона повинна мати ліцензію — це підвищує довіру й знижує ймовірність махінацій.
Ще один великий плюс — відкритість для банківської системи. Ті, хто декларує дохід з крипти, зможуть офіційно виводити кошти, користуватися банківськими продуктами, оформлювати кредити та інвестувати без зайвих питань про походження грошей.
Відповідальність за невиконання зобов’язань
Разом із правами, нове регулювання вводить і чіткі обов’язки. Фізичні та юридичні особи, котрі працюють із криптоактивами, повинні подавати податкову звітність і вказувати доходи від таких операцій. Інакше — передбачена відповідальність.
За ухилення від сплати податків в Україні можуть накласти штрафи, блокувати рахунки, арештовувати активи або тимчасово заборонити проводити фінансові операції. У випадках серйозних порушень — навіть кримінальна відповідальність. Крім того, на суму заборгованості автоматично нараховується пеня. Штрафи можуть бути значними, але точні суми ще остаточно не встановлені — усе залежатиме від кінцевого тексту закону.
Проте основний акцент у новому підході — не на покаранні, а на профілактиці. Податкова служба планує проводити роз’яснення і запускати інформаційні кампанії, щоб допомогти людям розібратись у нових правилах.
Передбачені й податкові амністії — ті, хто раніше не декларував дохід із крипти, зможуть зробити це добровільно та уникнути санкцій.
Перспективи крипторинку в Україні
Розвиток технологій та економіки
Криптовалюта — не тільки спосіб заробітку на коливаннях курсу. Це ще й інструмент для розвитку економіки. Україна має всі шанси стати одним із провідних центрів розвитку блокчейн-технологій і цифрових фінансів.
Можливостей — чимало: створення власних стейблкоїнів, розвиток децентралізованих фінансів (DeFi), впровадження токенів у фінансову звітність компаній, автоматизація бізнес-процесів за допомогою смартконтрактів.
У перспективі Україна може стати регіональним хабом для криптокомпаній, залучаючи іноземних інвесторів, стартапи та фінтех-проєкти. Розвиток цієї сфери стимулює і суміжні галузі — кібербезпеку, розробку програмного забезпечення, data-аналітику. Щоб це стало реальністю, держава має створити комфортні умови для бізнесу: менше бюрократії, зрозумілі правила та підтримка інновацій.
Ризики та виклики
Хоча криптовалюта має великий потенціал, вона також пов’язана з певними ризиками. Один із них — можливість використання в схемах відмивання грошей і фінансування тероризму. Тому у світі активно впроваджують правила фінансового контролю, зокрема процедури “Знай свого клієнта” (KYC) та боротьбу з відмиванням грошей (AML). Україні теж потрібно впроваджувати такі стандарти, щоб зберегти довіру міжнародних партнерів.
Ще одна проблема — нестабільність крипторинку. Різкі коливання курсу можуть призвести до великих втрат для інвесторів, а держава поки що не має можливостей ефективно їх захистити від таких ризиків або від можливих банкрутств бірж.
І останнє — податкове адміністрування криптовалюти. Щоб контролювати доходи й операції, потрібні сучасні інструменти для відстеження транзакцій, тісна співпраця з міжнародними біржами та впровадження електронної звітності для користувачів.
