Після збільшення ліміту на купівлю безготівкової валюти українці можуть активніше купувати долари та євро. Банкіри допускають пожвавлення попиту в перші дні дії нових правил, однак не очікують, що воно суттєво вплине на валютний ринок або призведе до різких курсових коливань.
Про це заявили представники українських банків, опитані агентством Інтерфакс-Україна.
Банкіри не очікують ажіотажу на валюту
Нещодавно видання Invest News розповідало, що з 11 серпня Національний банк збільшив місячний ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти одразу в чотири рази — з 50 тис. до 200 тис. грн. Також удвічі, до 200 тис. грн на день, зріс ліміт на зняття готівки з валютних рахунків.
Директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі вважає, що в перші кілька днів після зміни правил можливий сплеск купівлі безготівкової валюти.
Однак клієнтів, яким раніше було недостатньо ліміту в 50 тис. грн на місяць, за його оцінкою, небагато. Тому чотириразове збільшення дозволеної суми не означає такого самого зростання реального попиту.
Схожої думки дотримується голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов. Він звертає увагу, що новий ліміт лише розширює максимально можливу суму купівлі. При цьому готівкову валюту населення і раніше могло купувати без аналогічного місячного обмеження.
Загалом банкіри очікують, що після послаблення правил:
- попит на безготівкову валюту може тимчасово зрости, але масового ажіотажу не прогнозують;
- готівковий ринок також може пожвавитися після збільшення ліміту на зняття валюти;
- суттєвого переходу заощаджень із гривні у валюту не очікується, оскільки депозити та ОВДП залишаються привабливими.
На курс більше впливатимуть імпорт та експорт
Дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антон Курінний також очікує збільшення попиту, проте вважає, що його вплив на міжбанківський валютний ринок буде обмеженим. Для курсу значно важливішими залишаються потреби імпортерів та обсяги валютної виручки експортерів.
Сергій Мамедов серед ризиків звертає увагу на зростання розриву між імпортом та експортом. За наведеними ним даними, у січні-липні 2026 року Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт становив $24,1 млрд. Від’ємне сальдо таким чином наблизилося до $34 млрд.
Подальше збільшення цього розриву разом із проблемами морської логістики може посилити попит на іноземну валюту. За таких умов зростатиме і потреба в інтервенціях Нацбанку.
Водночас міжнародні резерви дозволяють НБУ згладжувати надмірні коливання на ринку. Важливим фактором для їх підтримки залишається регулярне надходження міжнародної фінансової допомоги.
Гривневі заощадження залишаються привабливими
Масового переходу заощаджень із гривневих депозитів та ОВДП у валюту банкіри не прогнозують. Директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин зазначає, що гривневі інструменти залишаються привабливими завдяки своїй дохідності.
Водночас новий ліміт може зменшити популярність так званих технічних валютних депозитів. Раніше їх відкривали на три місяці, щоб після завершення строку отримати придбану іноземну валюту. Тепер частина клієнтів зможе купити необхідну суму безготівково без використання такого механізму.
Якщо обсяги цих депозитів скоротяться і банкам знадобиться більше валютних ресурсів, окремі установи можуть дещо підвищити ставки за валютними вкладами. Проте загальною тенденцією для банківського ринку це може й не стати.
Національний банк зі свого боку заявив, що валютні послаблення не повинні створити загроз для стабільності ринку. Вони вже враховані в оновленому прогнозі НБУ, який передбачає збільшення міжнародних резервів України майже до $70 млрд у 2026 році.
