Навіть у складні часи, український венчурний ринок поступово відновлюється. Стартапи продовжують залучати фінансування, виходити на міжнародні ринки та розвивати технології, які привертають увагу іноземних інвесторів.
У цій статті видання InvestNews розповість, чому венчурні інвестиції поступово повертаються в Україну, які технологічні напрями найбільше цікавлять інвесторів, хто отримує фінансування та які ризики залишаються для венчурного ринку.
Як змінився венчурний ринок України
Після початку повномасштабної війни український венчурний ринок зіткнувся зі значним скороченням інвестиційної активності. Проте згодом стартапи почали поступово повертатися до залучення капіталу та укладати нові угоди.
За даними Tech.eu, у 2025 році українські стартапи залучили €944 млн у 37 раундах. Водночас майже 99% усього розкритого капіталу припало на десять найбільших угод. Значну частину загальної суми сформувала інвестиція Grammarly на $1 млрд, тому загальний показник не повністю відображає ситуацію з фінансуванням більшості стартапів.
Водночас активність на ринку зростає. У другій половині 2025 року українські компанії залучили €47 млн у 22 раундах, що на 117,8% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Найактивнішим напрямом став defense tech.
У 2026 році інвестори також поступово переходять від загального інтересу до практичних угод. KPMG зазначає, що міжнародні фонди вже розглядають конкретні способи входу на український ринок, структурування угод та механізми зниження ризиків.
Чому Україну привертає увагу
Компанії продовжують розвиватися, створювати власні продукти, виходити на міжнародні ринки та залучати фінансування від іноземних фондів. За даними Tech.eu, загалом українські стартапи вже залучили €2,1 млрд у 259 раундах, а найбільшим сектором за обсягом фінансування залишається software.
Окрему увагу інвестори приділяють defense tech. Український досвід використання технологій на полі бою дає компаніям можливість перевіряти свої розробки у реальних умовах. У першій половині 2026 року українські defense-tech компанії уклали чотири угоди понад $5 млн. Серед них — Buntar Aerospace із залученням $10,4 млн та FarsightVision із $8,55 млн.
Інтерес поширюється і на інші технологічні напрями. Серед найбільших секторів українського стартап-ринку — software, EdTech, cybersecurity та AI. У 2026 році серед великих угод також була інвестиція Preply на €128 млн.
Таким чином, інвестори поступово оцінюють українські компанії не лише через ризики війни, а й через їхні технології, міжнародні ринки, темпи розвитку та можливість масштабування.
Що допомагає залучати венчурний капітал
Одним із важливих факторів є поява міжнародних інвесторів, які продовжують працювати з українськими стартапами навіть під час війни. Серед них є як фонди, що спеціалізуються на українських технологіях, так і міжнародні компанії, які інвестують у проєкти з глобальним потенціалом.
Важливу роль відіграють і програми міжнародної підтримки. Інвестори використовують гарантії, страхування воєнних і політичних ризиків та механізми змішаного фінансування, які допомагають зменшити ризики для приватного капіталу. KPMG зазначає, що інтерес до України поступово переходить від загального спостереження до підготовки конкретних угод.
Ще один фактор — здатність українських компаній масштабуватися за межами країни. Наприклад, у 2026 році AI-логістична компанія Cargofy залучила €9,6 млн і планує розширювати продажі у США та виходити на нові міжнародні ринки.
Тобто для венчурних інвесторів важливим стає не лише українське походження стартапу, а й можливість створити глобальний продукт, залучити міжнародних клієнтів та масштабувати бізнес за межами України.
Ризики інвестування в Україну
Попри зростання інтересу до українських стартапів, венчурний ринок залишається ризиковим. Основним фактором є війна та пов’язані з нею безпекові ризики. Інвестори також враховують можливі перебої з енергопостачанням, складність роботи з інфраструктурою та нестабільність бізнес-середовища.
Ще одна проблема — не кожен стартап може легко перетворити інтерес інвесторів на реальне фінансування. KPMG зазначає, що зараз важливими стають якість підготовки проєкту, структура угоди, розподіл ризиків і наявність надійних партнерів. Для зниження ризиків використовуються страхування воєнних ризиків, державні гарантії та інструменти міжнародних фінансових організацій.
Водночас фінансування залишається нерівномірним. Великі технологічні компанії можуть залучати значні суми, тоді як для стартапів на ранніх етапах доступ до капіталу залишається складнішим. Тому зростання окремих великих угод не означає повного відновлення всього венчурного ринку.
