В Україні значна частина працівників продовжує отримувати зарплати неофіційно. За оцінками експертів, близько 1,9 млн людей щороку працюють із виплатами «в конвертах», а обсяг таких доходів може сягати 250 млрд грн.
Про це повідомляє видання Delo з посиланням на колонку координатора експертних груп Економічної експертної платформи та асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана, який навів дані дослідження ISET.
Чому зберігається практика «конвертів»
Фахівці зазначають, що однією з головних причин поширення тіньових зарплат є високе податкове навантаження на фонд оплати праці. За їх оцінками, фактичне навантаження може досягати близько 53%, тоді як економісти вважають оптимальним рівень приблизно 20%.
Попри активну цифровізацію податкових процесів та застосування ризик-орієнтованих перевірок, схема виплат «у конвертах» залишається найпоширенішою формою неофіційних розрахунків із працівниками.
Масштаби неофіційної зайнятості
Ще до початку повномасштабної війни, за даними Держстату, близько 3 млн українців працювали без офіційного оформлення, що становило майже п’яту частину зайнятого населення віком від 15 до 70 років.
Після 2022 року цей показник дещо змінився. За результатами опитування ЮНІСЕФ, проведеного у 2024 році, приблизно 14% працівників працюють неофіційно за наймом, а ще близько 4% — без оформлення як самозайняті. У сумі це близько 18% зайнятих.
Водночас в офіційному секторі економіки наразі працюють 7,6 млн найманих працівників, а також майже 1,5 млн фізичних осіб-підприємців.
Скільки втрачає бюджет
За оцінками аналітиків, річний обсяг неофіційних доходів найманих працівників перевищує 250 млрд грн. Якби ці кошти виплачувалися офіційно, бюджет міг би отримати приблизно 125 млрд грн податків.
У разі більш високої оцінки тіньових доходів — до 400 млрд грн — потенційні податкові надходження могли б становити до 200 млрд грн.
Поширеною є й схема, коли працівник офіційно отримує мінімальну зарплату, а решту суми — неофіційно. За оцінками експертів, близько 650 тис. людей працюють саме за такою моделлю. Через це бюджет щороку недоотримує від 25 до понад 50 млрд грн.
Загальні втрати від усіх схем неофіційних виплат, за різними оцінками, можуть становити від 150 до 253 млрд грн на рік.
У яких сферах це трапляється найчастіше
Найбільш поширені «конвертні» виплати фіксуються у сфері роздрібної торгівлі. У великих торговельних мережах рівень зарплат може значно відрізнятися — від 8 до 60 тис. грн, що, на думку експертів, часто свідчить про використання неофіційних доплат.
Якщо у 2021 році втрати бюджету від тіньових виплат у цьому секторі оцінювалися приблизно у 13 млрд грн, то у 2024 році вони могли зрости до 37,2 млрд грн.
Економісти зазначають, що поширення тіньової зайнятості часто є реакцією бізнесу на високі податки та адміністративний тиск. В умовах війни це створює додаткові ризики для наповнення державного бюджету, зокрема для фінансування оборонних потреб країни.
Раніше видання Invest News писало про ситуацію на ринку праці. Експерти пояснюють ризики неофіційного працевлаштування та його наслідки для працівників.
