У першому кварталі 2025 року валютний ринок стане важливим інструментом у боротьбі з інфляцією. Водночас курси долара США та євро, ймовірно, залишатимуться стабільними, а динаміка девальвації гривні нагадуватиме тенденції 2024 року: після періодів прискореної девальвації можуть настати фази відносного спокою.
Таку оцінку надав Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
За його прогнозом, у перші місяці року темпи девальвації гривні не перевищуватимуть 2-2,5% на місяць. Проте такі коливання можливі лише в певні періоди, обумовлені реальними економічними чинниками.
“Є кілька “версій”, якою буде девальвація гривні у перші 3 місяці року. За різними оцінками вона може скласти від 2,5% до 4%. Водночас фактичний “розмах” знецінення гривні багато в чому залежатиме від стратегії регулятора на валютному ринку”, — зазначив експерт.
Сергій Мамедов припустив, що в першому кварталі зростання курсу долара як ключової валюти може скласти приблизно 2 відсоткові пункти (приблизно 0,8 грн). Експерт зазначив, що немає причин для паніки, якщо до кінця березня курс перебуватиме в межах 42-42,8 грн за долар. На його думку, це зростання в подальшому може стабілізуватися, а темпи змін курсу стануть більш помірними.
“За прикладом 2024 року регулятор може застосувати стратегію “згладжування”, відповідно до якої темпи зростання курсів валют (передусім долара США) можуть бути помірними та стануть дієвим засобом для стримування інфляції. На валютному ринку діятиме режим “керованої гнучкості”, що унеможливить курсову аритмію. Нацбанк докладатиме зусиль для збалансування попиту і пропозиції, а відтак курсові коливання будуть на задовільному рівні”, — наголосив Сергій Мамедов.
Зміни кредитних умов
За словами Сергія Мамедова, у першому кварталі 2025 року суттєвих змін у кредитних умовах не передбачається, і корекція облікової ставки в будь-який бік малоймовірна. Натомість комерційні банки зосередяться на вдосконаленні своїх кредитних продуктів і розширенні співпраці з новими партнерами.
Пріоритет у кредитуванні, як і в попередньому році, залишатиметься за державними програмами, а також зацільовими програмами для малого та середнього бізнесу. Останні спрямовані на фінансування конкретних потреб підприємців, таких як придбання основних засобів для бізнесу.
Очікується, що понад 70% попиту в цьому періоді припадатиме на державні програми, серед яких: “єОселя”, “Доступні кредити 5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, а також програми енергомодернізації, зокрема “Гріндім” та “ЕнергоДІМ” від Фонду енергоефективності. Важливу роль відіграватимуть програми для енергосервісних компаній, що реалізуються за підтримки ПРООН.
Партнерські цільові програми дозволять банкам пропонувати кредити без необхідності застави. Причому процентні ставки за такими позиками можуть бути на 1-2% нижчими за середньоринкові.
“У першому кварталі 2025 року триватиме період “вдосконалення” кредитування малого та середнього бізнесу головним чином через розвиток цільових партнерських кредитних програм. Банки шукатимуть можливості залучити якомога більше клієнтів, запропонувавши їм найбільш вигідні кредитні умови на ринку”, — зазначив Сергій Мамедов.
У першому кварталі 2025 року ставки за гривневими депозитами для фізичних осіб залишатимуться на стабільному рівні. Як зазначив експерт, з огляду на макропрогнози НБУ, початок року не створить умов для зниження облікової ставки чи ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами, які визначають дохідність гривневих вкладів. Водночас ситуація може суттєво змінитися у другому півріччі.
“Важливим для розвитку депозитів у 2025 році стане розмір інфляції, адже за її низького рівня громадяни звертатимуть увагу на більш тривалі в часі депозити, адже потенційно вони зможуть не лише вберегти кошти, а й отримати чистий прибуток. Наразі лише за довготривалими вкладами можна розраховувати на “чистий” прибуток, який складає в середньому 2-3%. За умов прогнозованого скорочення інфляції до 7% “чистий” прибуток автоматично зростатиме”, — підсумував Сергій Мамедов.