Що можна і що заборонено ФОПам на спрощеній системі оподаткування

Спрощена система оподаткування — це один із найпопулярніших режимів для фізичних осіб-підприємців (ФОП) в Україні. Вона дозволяє зменшити податкове навантаження, спростити звітність і зосередитися на розвитку бізнесу, а не на бюрократії. Однак, навіть у межах «спрощенки» діють чіткі правила: не всі види діяльності дозволені, існують обмеження за доходом, кількістю працівників і формами співпраці.

У цій статті видання InvestNews розбере, що саме дозволено ФОПам на спрощеній системі, які обмеження встановлює закон, і чого варто уникати, щоб не втратити право на спрощене оподаткування.

Основні принципи спрощеної системи оподаткування

Спрощена система оподаткування створена для малого та середнього бізнесу, щоб зменшити адміністративні бар’єри й полегшити ведення підприємницької діяльності. Вона передбачає сплату єдиного податку замість низки інших обов’язкових платежів і дозволяє вести спрощений бухгалтерський облік.

ФОП на спрощеній системі можуть бути підприємці, які здійснюють дозволені види діяльності та не перевищують встановлені законодавством ліміти доходу. Основними критеріями є:

1. відповідність виду діяльності вимогам Податкового кодексу України;
2. відсутність заборонених категорій (наприклад, діяльність у сфері азартних ігор, фінансових послуг чи підакцизних товарів);
3. обмеження за кількістю найманих працівників та обсягом річного доходу.

В Україні існує три основні групи платників єдиного податку для ФОП:

1. Перша група — підходить для найменших підприємців (торгівля на ринках, побутові послуги), без найманих працівників і з лімітом доходу до 1,3 млн грн на рік.
2. Друга група — для малого бізнесу з кількома працівниками (до 10 осіб) та доходом до 6,7 млн грн на рік.
3. Третя група — для ФОП, які працюють з юрособами або мають більші обороти (до 7,8 млн грн на рік) і сплачують податок у розмірі 3% або 5% залежно від ПДВ.

Кожна група має свої особливості, обмеження та переваги, тому вибір системи залежить від виду діяльності, клієнтів і планованих обсягів доходу.

Дозволені види діяльності для ФОП

ФОП на спрощеній системі можуть займатися лише тими видами діяльності, які не заборонені Податковим кодексом України. Правильний вибір КВЕДів (класифікаторів видів економічної діяльності) є важливим не лише для легальної роботи, а й для уникнення штрафів чи втрати статусу платника єдиного податку.

На спрощеній системі дозволено здійснювати більшість видів підприємницької діяльності, зокрема:

1. роздрібну та оптову торгівлю (окрім підакцизних товарів);
2. надання побутових, освітніх, рекламних, консалтингових, дизайнерських послуг;
3. діяльність у сфері IT, фрилансу, маркетингу, інтернет-продажів;
4. виробництво та переробку товарів невеликого масштабу;
5. роботу в сфері громадського харчування чи обслуговування населення.

Водночас існують обмеження: ФОП не можуть працювати у сферах азартних ігор, обігу алкоголю та тютюну, фінансових послуг, обміну валют, а також здійснювати експорт або імпорт окремих підакцизних товарів.

Як правильно обрати КВЕДи для роботи

КВЕД (код виду економічної діяльності) визначає, чим саме займається підприємець. Щоб уникнути проблем із податковою, варто:

1. Визначити основний напрям діяльності — він буде головним у реєстраційних документах.
2. Додати допоміжні КВЕДи — для додаткових послуг або діяльності, яку планує ФОП у майбутньому.
3. Перевірити відповідність обраних кодів спрощеній системі — не всі види діяльності можна здійснювати на єдиному податку.
4. Оновлювати КВЕДи в разі зміни діяльності — якщо ФОП розширює бізнес або змінює профіль, дані слід своєчасно внести до ЄДР.

Правильний вибір КВЕДів не лише гарантує законність роботи, а й спрощує процес подання звітності та отримання доходів без податкових ризиків.

Обмеження для ФОП на спрощеній системі

Спрощена система оподаткування — це зручний інструмент для малого бізнесу, однак вона має чіткі обмеження. Вони стосуються не лише видів діяльності, а й рівня доходу, кількості працівників і навіть способів отримання прибутку. Недотримання цих умов може призвести до втрати статусу платника єдиного податку або переходу на загальну систему оподаткування.

Податковий кодекс України визначає перелік видів діяльності, якими не можуть займатися ФОП на спрощеній системі. Серед основних заборон:

1. виробництво, продаж і зберігання підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне);
2. діяльність у сфері азартних ігор, лотерей, букмекерства;
3. обмін валют, фінансові послуги, банківська або страхова діяльність;
4. експорт чи імпорт окремих заборонених категорій товарів;
5. операції з нерухомістю у великих масштабах;
6. діяльність із управління підприємствами, що мають корпоративні права.

Також ФОП не можуть надавати послуги власним роботодавцям, якщо вони працювали там за трудовим договором упродовж останнього року — це вважається ухиленням від сплати податків.

Для кожної групи платників єдиного податку діють окремі фінансові ліміти та вимоги:

1. 1 група: дохід — до 1,118 млн грн на рік; без найманих працівників; дозволена діяльність — роздрібна торгівля на ринках, побутові послуги.
2. 2 група: дохід — до 5,587 млн грн на рік; до 10 найманих працівників; робота переважно з фізичними особами або іншими ФОП.
3. 3 група: дохід — до 7,818 млн грн на рік; кількість працівників — необмежена; можна працювати з юридичними особами, у тому числі з-за кордону.

Якщо ФОП перевищує ці ліміти або порушує умови діяльності, він зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати податки за загальними правилами.

Податкові обов’язки та звітність

Робота на спрощеній системі не звільняє підприємця від податкових обов’язків — навпаки, вона передбачає чіткі правила сплати єдиного податку, ЄСВ та подання звітності. Вчасне виконання цих вимог допомагає уникнути штрафів і зберегти статус платника єдиного податку.

ФОП на спрощеній системі сплачують два основних види податків:

1. Єдиний податок (ЄП) — фіксований або відсотковий платіж, що залежить від групи: 1 група — до 10% від прожиткового мінімуму (сплачується щомісяця); 2 група — до 20% від мінімальної зарплати (щомісяця); 3 група — 5% від доходу (або 3%, якщо підприємець є платником ПДВ).
   Єдиний податок сплачується щомісячно до 20 числа наступного місяця.
2. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — обов’язковий внесок на пенсійне страхування, який у 2025 році становить 22% від мінімальної зарплати: Сплачується щокварталу (до 20 числа місяця після кварталу). Навіть за відсутності доходу підприємець повинен сплачувати мінімальний ЄСВ, щоб зберігати страховий стаж.

ФОП на спрощеній системі зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку:

1. 1 та 2 групи — раз на рік (до 1 березня наступного року);
2. 3 група — щокварталу (протягом 40 днів після закінчення кварталу).

Також щороку подається звіт з ЄСВ, навіть якщо діяльність не велася.

Типові помилки, яких варто уникати:

1. несвоєчасна сплата податків або внесків;
2. перевищення дозволеного обсягу доходу без переходу на іншу групу;
3. здійснення заборонених видів діяльності;
4. відсутність підтверджуючих документів (чеки, акти, договори);
5. неправильне заповнення декларації або звіту.

Дотримання податкової дисципліни дозволяє уникнути фінансових санкцій і перевірок, а також зберегти статус добросовісного платника податків.

Що буде у разі порушення умов спрощеної системи

Підприємці, які працюють на спрощеній системі, зобов’язані дотримуватися встановлених обмежень щодо доходів, кількості працівників та видів діяльності. Порушення цих умов може призвести до втрати права на спрощену систему, додаткових податкових нарахувань і штрафів.

У разі порушення правил спрощеної системи ФОП автоматично або примусово переводиться на загальну систему оподаткування. Це може статися, якщо підприємець:

1. перевищив граничний обсяг річного доходу;
2. здійснює заборонені законом види діяльності (наприклад, валютні операції, видобуток корисних копалин, фінансове посередництво тощо);
3. працює з контрагентами, які не можуть бути клієнтами ФОП певної групи;
4. має податкову заборгованість.

Після переходу на загальну систему підприємець повинен сплачувати ПДФО (18%), військовий збір (1,5%), ЄСВ, а також вести повний бухгалтерський облік. Такий перехід значно ускладнює діяльність і збільшує податкове навантаження.

Окрім втрати права на спрощену систему, підприємцю можуть нараховувати:

1. штраф у розмірі 15% від доходу, отриманого понад ліміт;
2. штрафи за несвоєчасну сплату податків або подання звітності;
3. пеню за кожен день прострочення сплати податку чи ЄСВ;
4. адміністративну відповідальність, якщо порушення систематичні.

Також податкова може вимагати перерахунок податків за період порушення — за загальною системою, що суттєво збільшує суму до сплати.