Які основні економічні події чекають на українців в грудні? Як буде переживати кінець року бізнес? Що відбуватиметься із фінансовим сектором? Яку допомогу Україні надасть міжнародна спільнота?
Про все це в розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Початок зими знову ставить економіку України перед складним поєднанням внутрішніх і зовнішніх викликів. Головним ризиком залишається ситуація в енергетиці: масштаби потенційних атак і можливі втрати інфраструктури досі неможливо оцінити із достатньою точністю. Одночасно країна входить у сезон, коли перебої зі світлом безпосередньо впливають на темпи виробництва, роботу малого та середнього бізнесу, а також формують загальну стійкість економіки.
Як компанії будуть жити в грудні
Для багатьох підприємств вимушене балансування між інвестиціями в альтернативні джерела живлення, переглядом цінової політики або навіть скороченням діяльності стає питанням виживання. Зростання витрат у будь-якій частині виробничого ланцюга неминуче тисне на фінальні ціни, формуючи хвилю інфляційного тиску.
Торік у подібних умовах економіка просіла майже на третину, а інфляція стала практично неминучою реакцією бізнесу на стрибок витрат. Цінове прискорення тоді транслювалося і на валютний ринок: громадяни активно позбавлялися гривні, переводячи заощадження у валюту. Лише у грудні 2024 року Національний банк був змушений витратити 5,3 мільярда доларів на інтервенції, щоб зупинити панічний попит та втримати керованість курсу.
Що відбувається в фінансовому секторі
Цьогоріч стартові умови виглядають дещо стабільнішими. Збереження облікової ставки на рівні 15,5% додало гривні опори, а у грудні регулятор матиме можливість коригувати політику залежно від інфляційної динаміки. За необхідності ставка може зрости до 16-16,5%, якщо з’являться ознаки нового цінового тиску.
Суттєвим фактором залишаються міжнародні резерви, які наблизилися до 50 мільярдів доларів. Цей ресурс дозволяє НБУ діяти більш рішуче у разі дисбалансів на валютному ринку й за потреби збільшувати обсяги інтервенцій для стримування сплесків попиту. Паралельно триває стимулювання гривневих депозитів: вже у грудні банки можуть запропонувати привабливі бонуси, а річні ставки окремих пропозицій здатні досягати 18%. Це створює реальну альтернативу обмінникам і допомагає зменшити емоційний попит на валюту.
За нашою оцінкою, Нацбанк і далі утримуватиме курс у прогнозованому коридорі. Контрольована девальвація в межах 2-2,5% (до приблизно 43,5 грн за долар) виглядає цілком можливою, але найголовніше, що осяжних передумов для стрибка до 45 грн наразі немає.
Що очікувати від міжнародних партнерів
Поряд із цими чинниками на економіку безпосередньо впливатиме міжнародна фінансова підтримка. З початку повномасштабної війни саме зовнішні надходження неодноразово закривали розрив між доходами та видатками бюджету. На 2026 рік у проєкті держбюджету прописане “очікування” близько 46,5 мільярда доларів допомоги, що перебуває у межах аналогічних потреб цього року.
Станом на вересень 2025 року Україна вже залучила понад 30,6 мільярда доларів зовнішнього фінансування за рік — при скоригованій потребі 39,3 мільярда. До цієї суми входять транші МВФ, програми ЄС ERA і Ukraine Facility, а також цільові проєкти, зокрема фінансування з боку Японії для медицини та дорожньої інфраструктури.
Ключовою інтригою залишається можливість схвалення Європейським Союзом так званого репараційного кредиту обсягом понад 140 мільярдів євро, який може бути профінансований коштом заморожених активів держави-агресора. Такий ресурс здатен забезпечити Україні бюджетну опору на декілька років вперед. Водночас його ухвалення матиме наслідки і для ЄС, і для України, яка щороку опиняється в ситуації необхідності просити додаткову підтримку.
Економічна ситуація в Україні залежатиме від того, як країна пройде енергетичні ризики та чи буде закладено достатній фінансовий запас міцності. Обидва фактори визначатимуть економічну траєкторію не лише в найближчі місяці, а й у 2026 році.
