Цей тиждень розпочався із зростання світових цін на нафту, що стало результатом припинення роботи кількох російських НПЗ через атаки українських дронів. Можна припустити, що зіграти на формуванні ціни на енергоресурси з цієї причини могли всього кілька людей у світі (припустимо, командувач Силами безпілотних систем Збройних сил України Роберт «Мадяр» Бровді, можливо ще президент України Володимир Зеленський та Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський). Але точно не американський лідер Дональд Трамп, який до цього доволі чудово грався із світовими цінами то вводячи, то відмовляючись від додаткових мит.
Що відбувається із цінами
Світові ціни на нафту зросли у понеділок, 25 серпня, до рівня $67,76 за барель марки Brent та за марку WTI — $63,73. Таким чином тренд попереднього тижня на падіння цін змінився на зростання. Адже, наприклад, 21 серпня нафта марки Brent коштувала $67.11, а WTI — до $63.00.
«Певна геополітична премія за ризик поступово повертається на ринок», – повідомила консалтингова фірма з торгівлі нафтою Ritterbusch and Associates
Головні фактори впливу
У моєму попередньому блозі “Рішення Трампа викликають цінові гойдалки нафти” головним чинником ціноутворення називалися, як ви розумієте, рішення американського президента, а також картелю ОПЕК+. Тоді ні у кого не було жодного припущення, що Україна якимось чином буде впливати на цей процес.
Потім фактори впливу змінилися на:
- Покращення очікувань зниження ставок Федеральної резервної системи США, що повинно було підтримати загальний оптимізм на ринку і заохотити інвесторів до ризиковіших активів, включаючи нафту.
- Попит з боку США, оскільки EIA відзначила зниження запасів сирої нафти і бензину у Штатах, а особливо помітний попит на авіаційне паливо, який виявився найвищим за чотиритижневим середнім з 2019 року.
- Геополітичні ризики та слабкий фундамент, які покращилися на тлі переговорів лідера США з російським диктатором. Але пізнише, оскільки результатів вони не дали, ризики збільшилися.
Фактор українських дронів
І тут вступили у гру українські дрони, які увесь минулий тиждень летіли на найбільші нафтові підприємства Росії – найважливіший сектор економіки російського диктатора Володимира Путіна.
Атаки порушили переробку та експорт нафти Москвою та стали відповіддю на удари Москви по газових та енергетичних об’єктах України. І ці атаки продовжуються.
Сталося так, що українські удари призвели до аварійного відключення енергоблоку Нововоронезької АЕС та масштабної пожежі на терміналі з експорту палива в Усть-Лузі. А ще вже п’ятий день поспіль горить Новошахтинський НПЗ, який має потужність близько 100 тисяч барелів на добу і працює переважно на експорт. Удари були нанесені по Волгоградському заводу «Лукойлу», Рязанському заводу «Роснефти» та по інших заводах у Нижегородській, Кубанській, Рязанській, Самарській та Калузькій областях, а також у Краснодарському краї.
Деякі підприємства чекає ремонт протягом кількох місяців, можливо, це затягнеться на півроку. Тут головний фактор – наявність комплектуючих західного виробництва, на які накладені санкції.
За розрахунками Reuters, атаки українців на 10 заводів порушили роботу щонайменше 17% потужностей російських нафтопереробних заводів, або 1,1 мільйона барелів на день. Ситуація настільки серйозна, що самі росіяни залишаються без палива.
Наприклад, в окупованому Криму та у Забайкальському краї росії з кінця попереднього тижня почали продавати бензин А-95 лише підприємствам та організаціям за спеціальними картками. А на початку цього тижня у Курильському районі Сахалінської області рф зупинили продаж бензину АІ-92 для населення.
Прогнози
Війна з використанням дронів призвела до збільшення експорту сирої нафти з другого за величиною світового експортера нафти в той час, коли Вашингтон тисне на Китай та Індію, щоб ті скоротили закупівлі російської нафти. Удари по російським нафтопереробним заводам відбуваються на тлі піку сезонного попиту на паливо з боку туристів та фермерів.
Хоча більшість українських атак були спрямовані на нафтопереробні заводи, що переробляють нафту для внутрішнього ринку, російський експорт, ймовірно, ще більше скоротиться. Скорочення продажів може відчуватися в постачанні нафтопродуктів до Туреччини, Бразилії та Саудівської Аравії. Це мінімізує доходи та інвестиційні можливості російських нафтових компаній, оскільки нафта, що продається на внутрішньому ринку, дає нижчу маржу.
Експерти обережно повідомляють, що при умові продовження атак на російський нафтовий сектор, а також збільшення попиту на паливо, ціни можуть триматися на рівні приблизно $68–70 і вище. Більш сміливі аналітики оцінюють вплив на світові ціни на рівні $2–3 за барель, що вже відображено в котируваннях.
Це не дуже втішний сценарій для Дональда Трампа, який обіцяв американським підприємцям дешеві енергоресурси. Тому можна припустити, або Вашингтон буде тиснути на Київ, щоб ми змінили цілі на території Росії. Або — збільшити нафтовидубуток, щоб частково перекрити дефіцит з Росії. Це вже почали робити країни ОПЕК+, які 3 серпня домовилися збільшити квоти на 547 000 барелів на добу у вересні.
