Через військові дії та руйнування інфраструктури, в Україні спостерігається значне зростання обсягу металолому, що створює серйозні виклики для утилізації та економіки країни.
Зростання обсягів брухту
Щомісяця кількість брухту збільшується на 5–10%, що становить 10-12 тисяч тонн. Основними джерелами є знищена техніка, об’єкти інфраструктури та військовий брухт, включаючи боєприпаси та залишки техніки, що можуть становити екологічну загрозу. Потенційні запаси такого брухту оцінюються у 1-1,2 млн тонн, з яких лише 200-250 тисяч тонн підлягають переробці.
За словами Миколи Климовича, директора з розвитку бізнесу ТОВ “Міртен”, обсяги споживання металолому в Україні знизилися майже вдвічі за останні три роки, зокрема через втрату двох найбільших металургійних підприємств – ММК імені Ілліча та “Азовсталі”. Проте, внутрішнє споживання покриває лише 70% зібраного брухту, що призводить до значного його надлишку.
Проблеми з експортом
Найбільшу проблему створюють обмеження на експорт металолому. Високі митні збори та обмежений ринок збуту, здебільшого в межах Європейського Союзу, призводять до того, що щомісяця країна втрачає до $8 млн у валютних надходженнях. Щорічно це становить близько $100 млн — значні кошти для підтримки валютних резервів України.
Крім того, з 6 червня 2025 року закінчиться дія так званого «торговельного безвізу» між Україною та ЄС, що ускладнить експорт металолому до Європи. Водночас згідно з рішенням Європарламенту, металургійна галузь залишиться поза впливом цих змін, однак для інших товарів, у тому числі брухту, передбачений перехід до нових умов торгівлі.
Експерти застерігають, що через обмеження на експорт металолому українські заготівельники опиняються на межі банкрутства. Ба більше, низькі внутрішні ціни, що диктуються металургами, можуть спричинити ще більший надлишок брухту та зменшення кількості компаній, здатних зібрати й переробити його. Прогнозується, що це може призвести до зниження обсягів виробництва металопродукції та негативних екологічних наслідків.
Попри наявність численних проблем, Климович вважає, що повна заборона експорту металолому буде тимчасовим заходом, оскільки ситуація вимагатиме зворотного кроку. За його словами, Україна має зберігати конкурентоспроможність на світових ринках і забезпечити справедливу внутрішню ціну на металобрухт.
“Наразі обсяги експорту металобрухту разом із продукцією металургії посідають третє місце. За підсумками 2024 року їхня частка склала близько 11,4% від загального обсягу українського експорту. Завдяки заготівельникам брухту Україна щомісяця отримує до $8 млн валютної виручки, щороку — до $100 млн. Це вагомі надходження до міжнародних резервів, які дозволяють Нацбанку підтримувати стабільність економіки та валютного ринку”, — зауважив експерт.
Відсутність рішучих дій щодо реформи ринку металобрухту може призвести до серйозних економічних втрат для України, що загрожує не лише екології, а й стабільності економіки в цілому.
