Війна, нові митні “закрути” від Дональда Трампа, економічна співпраця з ЄС — ключові фактори, що впливатимуть на українську економіку у серпні.
Детальніше про основні події останнього місяця літа-2025 розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу», в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Нагадаємо, про економічну ситуацію в липні можна прочитати у статті “Листи щастя” від Трампа, “нафтові плями” на валютному ринку: що впливатиме на українську економіку у липні”.
Митна епопея і курс євро
Протягом кількох місяців новини із США “подразнюють” свідомість економістів та інвесторів. Адже митна політика Сполучених Штатів вже викликала відтік капіталу з долара в інші валюти, серед яких, наприклад, євро, та інші механізми збереження статків. Ймовірно, цей фактор спрацює як “маятник” у зміні курсу євро у парі з доларом й у серпні. Вже зараз існують досить сміливі припущення, що співвідношення євро до 1,2 долара не є стелею. Залежно від обставин, від градуса напруження, розрив між двома світовими валютами може сягнути 1,3.
Нагадаю, що в Україні курс євро формується на основі світових котирувань пари долар / євро, а також внутрішнього курсу гривня / долар. І будь-які зміни вартості цих валют у зв’язці між собою можуть хитати курсові показники в Україні.
Однак не варто сподіватися, що долару чи євро загрожуватиме обвал. Ці валюти мають світовий “статус”, тому можна лише констатувати ситуативні зміни їх вартості.
До слова: 1 євро за 1,3 долара може означати, що український курс євровалюти перевершить позначку 51-52 грн. Однак таку “драматичну” зміну ми вважаємо суто гіпотетичною. Скоріше за все основні коливання відбуватимуться у співвідношенні 1 до 1,15-1,2. Вочевидь протягом серпня ми надто часто бачитимемо слово “євро” в заголовках українських ЗМІ.
Нові “аграрні” відносини з ЄС
Опір деяких країн ЄС щодо пом’якшення імпортних квот на українську сільгосппродукцію може викликати новий “шторм” на кордонах нашої країни, або ж поверне очільників ЄС у бік більш жорсткого квотування. Тому питання заміни ринків для вітчизняних аграріїв досі залишається вельми актуальним.
Нагадаю, під час економічного безвізу Україна мала змогу експортувати до ЄС в 5 разів більше агропродукції, ніж тепер. Нові ринки — нові можливості. Проте ми не виключаємо в перспективі 3 місяців значного просідання валютного виторгу. Нові ринки вимагатимуть налагодження нових логістичних ланцюжків, зміниться й рівень прибутку. Водночас міжнародні валютні резерви наразі достатні, щоб Україна змогла утримувати досить довгий час фінансову стабільність.
Жнива
Початок жнив завжди є вагомою “подією” для економіки країни. З одного боку, відбувається пожвавлення на валютному ринку — валютної пропозиції стає більше, що автоматично знижує тиск на курс. З іншого боку, обсяги врожаїв — це рівень цін на велику частину продовольчих товарів в країні у перспективі 2026 року. Також від показників зібраного врожаю залежать майбутні обсяги валютного виторгу за експортну діяльність.
Вплив воєнних ризиків
Не виключено, що в серпні ми стикнемося зі значним погіршенням безпекової ситуації в країні. Йдеться насамперед про ситуацію в енергетиці, про стан і можливості інфраструктурного комплексу загалом та про ситуацію на фронті. Ворог непередбачуваний в своїй підступності. А напередодні старту опалювального сезону він може “промацати” український захист енергооб’єктів.
Крім того, важливим для економіки стане рівень суспільних настроїв, адже часто-густо ціни зростають не через об’єктивні причини, а спираючись на емоції: “імунітет” на обстріли та руйнування не завжди дієвий. Натомість просування ворога, “колотнеча” довкола міжнародної воєнно-технічної підтримки (знову-таки через непевність позиції США) потенційно можуть негативно вплинути на поведінку громадян на валютному ринку. Також виробники і постачальники товарів можуть оперувати поняттями “ризиків”, збільшуючи вартість продукції.
