Епідемія короновірусу та повномасштабна війна в Україні змусили всіх нас адаптовуватись до нових викликів. Зокрема, це стосується організації робочого та навчального процесів. Перехід з офлайн в онлайн формату, постійні повітряні тривоги, закупівля і підключення до альтернативних каналів енергоспоживання, тощо. Всі ці перешкоди українцям доводиться обходити, щоб якось прилаштувати себе й інших до звичного для нас життя.
Сьогодні редакція Invest News спробує розібратися: які переваги і труднощі виникають в процесі навчання та роботи, а також можливості, які дали українцям нові процеси та технології.
Як українці адаптувались до нових викликів
В перші місяці повномасштабного вторгнення бізнес достатньо швидко адаптувався до умов роботи під час війни. Адже, частково, в більшості компаній працівники продовжували працювати дистанційно і досвід показав, що такий формат віддаленої роботи ніяк не погіршив її ефективність, а навпаки покращив.
“Віддалена робота має відчутні переваги, адже людина може працювати в тому місці, де знаходиться або куди планує їхати. Під час війни багато людей переїхало до безпечніших регіонів або за кордон, і ці процеси не впливали на якість віддаленої роботи. Єдине, що потрібно було організувати технічно – забезпечити наявність електрики і безперебійного інтернету. Або знайти локацію, де потенційно можна було би працювати за умови відсутності електрики», – розповідає редакції Invest News діджитал-маркетологиня Ольга Гуртова.
Зараз вся робота людей знаходиться в одному гаджеті: ноутбук, стаціонарний комп’ютер, планшет, телефон. Головне, щоб заряд батареї був достатнім, а також необхідні доступний інтернет та навушники.
«Ми працюємо у непростих умовах і намагаємося виконувати свою роботу якнайкраще. Мої колеги, які перейшли на віддалену роботу під час війни, відзначають зручність гнучкого графіка та можливість працювати з дому, що зменшує час на дорогу та сприяє кращому балансу між роботою та особистим життям. Однак, з іншого боку, багато хто з нас зустрічає труднощі – від недостатньої технічної оснащеності робочого місця до проблем із організацією робочого простору в домашніх умовах», – розповіла нам доцент кафедри журналістики НУБІП України Вероніка Чекалюк.
Які переваги у віддаленої роботи:
- Гнучкий графік роботи під час війни дозволяє команді адаптуватися до різних умов.
- Можливість працювати з будь-якої точки світу дає співробітникам вибір щодо безпечного місця перебування.
- Доступ до міжнародних ринків та можливість масштабування бізнесу.
- Онлайн-формат корпоративної культури. Навіть звичайні корпоративи або робочі зустрічі можуть проходити дистанційно, з конкурсами та інтерактивними активностями, що об’єднує команду, незважаючи на відстань.
- Працівники можуть не витрачати кошти і час на проїзд.
Які труднощі виникають у форматі віддаленої роботи:
- Виклики, пов’язані з асинхронною роботою через різні часові пояси.
- Відсутність живого спілкування інколи ускладнює командну взаємодію.
- Психологічний тиск, пов’язаний із розмитістю кордонів між роботою та особистим життям.
- Перебої з електроенергією та зв’язком ускладнюють проведення зустрічей та комунікацію.
- Потрібна окрема техніка та робочий простір вдома або в офісі.
Як під час війни навчання перейшло в онлайн
Через безпекові ризики та часткову руйнацію навчальної інфраструктури зазнали значної деформації й освітні процеси. Онлайн-навчання стало не просто альтернативою, а необхідністю. Але перебої та відключення електрики та нестабільний інтернет й досі залишаються в списку викликів, з якими постійно зіштовхуються учні й вчителі, студенти й викладачі.
У той же час викладачка IMT академії Оксана Артюшенко відмічає один великий негативний момент, який вона бачить від початку війни. Це – падіння мотивації до навчання в молоді. Цей тренд з кожним роком стає все більш вираженим.
«Якщо, наприклад, порівняти набір групи першого року війни з групою 2024 року, то є помітна різниця. Адже, з кожним роком, студентам все важче робити домашні завдання. Багато хто оплачує курс, починає вчитися та розуміє, що не може витрачати певну кількість часу на виконання завдання. В результаті – навчання ставиться на паузу. В 2024 році це був доволі поширений тренд. Більше того, на ефективність у навчанні впливає наявність світла, адже без електроенергії курс не подивишся і завдання не зробиш», – констатує в розмові Invest News експертка.
Онлайн-навчання під час війни стало звичним явищем для багатьох закладів освіти. Вчителі навчились працювати з інструментами і вже є всі підготовлені для уроків матеріали. Загалом дистанційне навчання в умовах війни має певні переваги – можливість здобувати знання незалежно від місця перебування, а також використання інтерактивних платформ, що роблять процес навчання більш гнучким та доступним.
«Зокрема, те, що було раніше для багатьох учнів і студентів захмарним та недосяжним, наразі стало більш ніж доступним. Дистанційне навчання дало змогу учням отримати доступ до міжнародних освітніх ресурсів, інтерактивного контенту та нових методик навчання», – підкреслюють в коментарі Invest News фахівці освітньої платформи AR Book, що надає інтерактивні матеріали для вчителів та шкіл.
Своєю чергою, заступник директора Конструкторського бюро інформаційних систем КПІ імені Ігоря Сікорського Андрій Губський в розмові з Invest News згадує, як під час блекаутів допомагав університету перенести критичну ІТ-інфраструктуру в хмару. Він вважає, що війна стала каталізатором активного впровадження онлайн-освіти у вищих навчальних закладах.
“Університети змушені були швидко адаптуватися до нових умов, розвиваючи цифрові платформи та впроваджуючи дистанційні формати навчання під час війни. Особливої актуальності набуло асинхронне навчання, коли студенти та викладачі не можуть бути онлайн одночасно через блекаути чи інші обмеження. Це сприяло появі нових підходів до організації освітнього процесу, використанню записів лекцій, електронних курсів та інтерактивних матеріалів”, – пояснює експерт читачам Invest News.
Прикладом таких процесів можна вважати ініціативу КПІ. Зараз університет активно розвиває власну освітню платформу SIKORSKY DISTANCE. Проєкт дозволяє викладачам ефективно організовувати навчальний процес, а студентам — отримувати доступ до лекцій, тестів і навчальних матеріалів у зручний для них час.
Які переваги в онлайн-навчання:
- Гнучкість у навчанні — учні можуть навчатися з будь-якої локації.
- Доступ до міжнародних онлайн-курсів та інтерактивних матеріалів.
- Використання сучасних технологій, таких як доповнена реальність та 3D-моделі, що підвищує зацікавленість у навчанні.
Які труднощі виникають в процесі онлайн-навчання під час війни:
- Перебої з електропостачанням та зв’язком.
- Потрібна техніка та окрема кімната для кожної дитини в родині або для студента в кімнаті гуртожитку
- Наявність дорослого поруч протягом всіх уроків для учнів молодшого віку. Адже в процесі навчання онлайн дитина може постійно відволікатись
- Відсутність безпечного освітнього середовища для багатьох дітей.
- Високий рівень стресу через невизначеність та небезпеку.
Не дивлячись на всі виклики війни, українці яскраво демонструють стійкість та прагнення до розвитку та самовдосконалення. Рано чи пізно війна закінчиться, а ми, в свою чергу, матимемо не тільки нові навички, але й запасні та перевірені варіанти для забезпечення стабільної роботи та навчання на випадок непередбачених форс-мажорів.
