У найближчі роки українська економіка буде рухатися в умовах підвищеної невизначеності: відвідновлення після війни й зміни глобальної кон’юнктури до рішень міжнародних партнерів і внутрішніх реформ. У центрі цих процесів стоїть взаємодія трьох ключових показників: інфляції, облікової ставки НБУ та валютного курсу. Саме вони визначають, якою буде ціна грошей, наскільки стабільною залишиться гривня та як змінюватиметься купівельна спроможність українців.
У цьому матеріалі видання InvestNews розгляне, що відбувається між ними та яких тенденцій варто очікувати у 2026–2027 роках.
Інфляція
У 2026–2027 роках інфляція в Україні рухатиметься траєкторією поступового сповільнення, але цей процес навряд чи буде рівним чи безризиковим. Після періоду різких коливань країна входить у фазу відносно передбачуванішої динаміки цін, однак вплив військових ризиків, енергетичних викликів і глобальної кон’юнктури залишатиметься значним. Попит з боку населення зростає разом із відновленням доходів, тоді як окремі сегменти ринку все ще відчувають брак пропозиції. Це створює тиск на ціни, особливо у продуктовому сегменті, де навіть невеликі збої в логістиці чи зміни врожаю миттєво відображаються на вартості товарів. Додатковою складністю стане і вплив зовнішніх ринків, коливання цін на енергоносії чи сировину продовжать формувати собівартість українських товарів.
Попри це загальна траєкторія інфляції, за прогнозами НБУ, залишається помірною: близько 6,6% у 2026 році та подальше зниження до приблизно 5% у 2027-му. Це сигналізує про повернення до більш стабільного цінового середовища, хоча по окремих категоріях коливання все одно будуть помітними.
Основні чинники інфляційного тиску у 2026–2027
У найближчі роки головними рушіями інфляції залишаться попит і пропозиція. Економіка продовжує адаптуватися, бізнес відновлює виробництво, а доходи населення повільно зростають. Це природно стимулює споживання. Водночас обмеженість пропозиції в окремих товарах та періодичні логістичні збої здатні підсилювати коливання цін. Військові ризики, ймовірні пошкодження інфраструктури, зміни в енергетичній системі та перебої в транспортуванні залишаються ключовим фактором невизначеності. До них додається зовнішній фон: ціни на нафтопродукти, газ, зерно та інші базові ресурси формують собівартість українських товарів і можуть підштовхувати внутрішню інфляцію вгору.
Як змінюватиметься споживчий кошик
Структура споживчого кошика в цей період продовжить змінюватися під впливом ринку та поведінки споживачів. Продукти харчування залишатимуться найбільш волатильною категорією, вони найшвидше реагують на сезонність, доступність імпорту та врожаї. Техніка та одяг зростатимуть у ціні повільніше завдяки конкуренції та глобальним ланцюгам поставок, але коливання валютного курсу робитимуть свій внесок у зміну цінників. Сфера послуг, навпаки, демонструватиме стабільніший і швидший ріст цін, адже їхня собівартість залежить від зарплат, оренди, енергії та інших витрат бізнесу. Усе це означає, що споживчий кошик у 2026–2027 роках стане менш різким у коливаннях, але не повністю стабільним.
Очікування бізнесу та вплив на ціни
Бізнес входить у цей період із обережним оптимізмом. Хоча номінальна інфляція знижується, витрати компаній залишаються високими. Підприємства і далі закладатимуть у ціни зростання логістичних витрат, енергії та зарплат, а також коливання курсу гривні. Проте конкуренція та бажання зберегти клієнтів змушуватимуть їх стримувати надмірне підвищення вартості продукції. Саме тому, попри всі ризики, інфляція у 2026–2027 роках навряд чи буде різкою чи неконтрольованою. З прогнозами 6,6% на 2026-й і близько 5% на 2027-й, ринок рухається до більш стабільної цінової динаміки, хоч і з локальними хвилями у різних сегментах.
Облікова ставка НБУ
Облікова ставка – це один із найпотужніших інструментів впливу НБУ на економіку. Її можна уявити як «вартість грошей» у країні: від неї залежить, наскільки вигідно банкам залучати ресурси, кредитувати бізнес і населення, а також розміщувати вільні кошти. У періоди невизначеності ставка стає ключовим сигналом для ринку: вона показує, як регулятор бачить інфляцію, економічне зростання та ризики. У 2026-2027 роках її роль буде навіть важливішою, адже НБУ балансуватиме між потребою стримувати інфляцію та водночас підтримувати економічне відновлення.
Як НБУ формує ставку та чому вона важлива
Рішення щодо облікової ставки це фінальний результат довгого аналізу стану економіки: інфляційних трендів, поведінки ринку праці, стабільності курсу, зовнішніх ризиків і загального попиту. НБУ оцінює, чи не перегрівається економіка, чи не розкручуються ціни, чи не накопичуються ризики у фінансовому секторі. Якщо інфляція прискорюється або є зовнішні шоки, ставка підвищується, це робить гроші дорожчими й стримує попит. Якщо ж інфляція сповільнюється та економіка потребує стимулювання, ставка поступово знижується.
Для ринку вона виконує роль маяка. Висока ставка сигналізує: регулятор бореться з інфляцією, а економіка поки що вразлива. Низька натякає на стабільність і готовність підтримувати розвиток бізнесу.
Вплив ставки на кредити, депозити та інвестиції
Зміна облікової ставки відбивається майже на всіх фінансових рішеннях у країні. Якщо ставка висока, кредити стають дорожчими: банкам невигідно давати позики під низький відсоток, адже вони можуть заробляти на інструментах НБУ. Для бізнесу це означає сповільнення інвестицій, менший обсяг позик і відкладання масштабних проєктів. Населення в таких умовах рідше бере кредити на великі покупки, обираючи накопичення.
На депозити, навпаки, висока ставка діє як стимул: банки пропонують вищі відсотки, щоб залучити гроші населення та бізнесу. Це допомагає зміцнювати гривню й зменшувати інфляційний тиск.
Інвестори сприймають ставку як індикатор ризику країни. Висока ставка робить українські активи привабливішими з точки зору прибутковості, але водночас підкреслює підвищені ризики і навпаки: низька ставка говорить про стабільність, але зменшує дохідність інструментів.
Очікуваний діапазон ставки у 2026-2027
Прогнози НБУ та аналітиків свідчать про поступове зниження ставки у найближчі роки. Після періоду високих показників, необхідних для боротьби з інфляцією та захисту фінансової системи, регулятор рухатиметься до більш м’якої монетарної політики — за умови, що інфляція продовжить сповільнюватися, а валютний ринок залишатиметься відносно стабільним.
Очікується, що у 2026–2027 роках ставка перебуватиме у діапазоні, який підтримує економіку, але водночас не дає інфляції прискоритися. Базові оцінки вказують на можливе зниження до близько 10–12% у 2026 році та подальше рухання до однознакових значень у 2027-му за умови стриманої інфляції й стабільного курсу. Такий діапазон стане сигналом ринку про повернення до нормальної монетарної політики та зменшення макроекономічних ризиків.
Валютний курс
Валютний курс один із ключових індикаторів економічної стабільності. Він реагує практично на все: від зовнішніх цін на сталь і зерно до поведінки інвесторів і режиму валютного регулювання. Для української економіки курс гривні є не просто показником, це нервова система, яка миттєво передає ринку сигнали про ризики, очікування й довіру. У 2026–2027 роках саме баланс між попитом і пропозицією валюти, підтриманий політикою НБУ, визначатиме, наскільки стабільною буде гривня та чи вдасться уникнути різких коливань.
Фактори, що формуватимуть курс гривні
На курс гривні у найближчі роки впливатиме цілий комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів. Найпомітнішими серед них залишаться експортні надходження: чим більше Україна продаватиме металів, агропродукції та технічних товарів, тим сильнішою буде пропозиція валюти. Водночас імпорт – енергоносії, обладнання, автотранспорт, медикаменти формуватиме попит на валюту.
Серйозним чинником залишатимуться й військові ризики: будь-які загострення підвищують попит на валюту з боку населення й бізнесу, створюючи тиск на курс. Також важливими будуть інфляція, облікова ставка НБУ та поведінка депозитного ринку: коли гривневі інструменти дають хорошу дохідність, попит на валюту зменшується; коли навпаки гривня слабшає.
Геополітичні новини, ціни на світових ринках і очікування інвесторів будуть здатні спричиняти короткострокові, але помітні коливання.
Баланс зовнішньої торгівлі та приплив коштів
Зовнішня торгівля – фундамент валютного ринку. Якщо експорт перевищує імпорт, гривня отримує природну підтримку. Якщо ж імпорт зростає швидше на курс тисне дефіцит валюти. У 2026–2027 роках очікується поступове відновлення виробничих потужностей і логістики, що може збільшити експортні надходження. Особливо це стосується аграрного сектору та сфери послуг, яка останніми роками демонструє стійке зростання.
Важливою частиною валютного балансу залишатимуться міжнародні фінансові вливаня: гранти, кредити та програми макрофінансової підтримки. Вони створюють додаткову пропозицію валюти й допомагають утримувати стабільність навіть у періоди торговельного дисбалансу. До цього додаються приватні перекази українців із-за кордону, які вже давно стали одним із найпотужніших стабілізаторів валютного ринку.
Роль валютних інтервенцій у 2026-2027
У найближчі роки НБУ зберігатиме активну роль на валютному ринку. Інтервенції – це інструмент, який дозволяє згладжувати різкі стрибки курсу, особливо під час сезонних піків імпорту, періодів нервовості або зростання попиту на валюту. У 2026–2027 роках регулятор, ймовірно, рухатиметься до більш гнучкого режиму курсоутворення, але не відмовлятиметься від можливості втручатися, якщо ситуація вимагатиме стабілізації.
Інтервенції допомагають ринку уникати панічних реакцій і формують прогнозованість. Вони не мають на меті «зафіксувати» конкретний курс, але забезпечують контрольованість процесу й дають бізнесу та населенню відчуття більшої фінансової безпеки. Саме поєднання ринкових механізмів і продуманих дій НБУ визначатиме те, наскільки м’яко гривня проходитиме майбутні економічні виклики.
Як взаємодіють інфляція, ставка та курс:
Інфляція, облікова ставка та валютний курс – це три показники, які ніколи не існують окремо. Вони впливають один на одного постійно, формуючи своєрідний економічний трикутник, у якому зміна одного елемента неминуче змінює два інших. У 2026–2027 роках ця взаємодія стане ще помітнішою, оскільки Україна проходитиме період відновлення економіки, поступового зниження інфляції та повернення до більш гнучкого валютного ринку.
Уявімо, що інфляція раптом зростає. Це одразу змінює очікування бізнесу та населення: люди купують більше валюти або товарів «із запасом», бізнес підвищує ціни, банки закладають додаткові ризики. НБУ, реагуючи на такі процеси, підвищує облікову ставку, щоб стримати надмірний попит і зменшити інфляційний тиск. Підвищення ставки робить кредити дорожчими, депозити привабливішими, а гривню сильнішою. Це зменшує попит на валюту й стабілізує курс.
Зворотна ситуація відбувається, коли інфляція уповільнюється. Попит на валютні активи знижується, ризики слабшають, і НБУ може знижувати ставку. Гроші стають дешевшими, кредити доступнішими, а бізнес активніше інвестує. Водночас зниження ставки може створювати певний тиск на гривню, адже іноземним інвесторам стає менш цікаво утримувати гривневі інструменти. Тому саме баланс між інфляцією та ставкою визначає стабільність курсу.
Валютний ринок, у свою чергу, також впливає на інфляцію. Якщо гривня слабшає, імпорт дорожчає, а це швидко «розкручує» споживчі ціни. Саме тому НБУ намагається уникати різких коливань курсу і використовує валютні інтервенції, щоб ринок залишався передбачуваним. Коли курс стабільний, бізнес має менше підстав закладати у свої ціни валютні ризики, а інфляція зростає повільніше.
У 2026–2027 роках взаємодія цих трьох індикаторів буде більш збалансованою, ніж у попередні кризові періоди. Інфляція рухатиметься до 5%, ставка до помірного діапазону, а курс до більш ринкового режиму з контрольованими коливаннями. Це означає поступове повернення економіки до нормальності, де зміни одного показника не призводять до «ефекту доміно», а ринок реагує на них більш зріло й прогнозовано.
Висновки та сценарії на 2026–2027 роки
У найближчі два роки економіка України рухатиметься шляхом поступового відновлення, але цей процес не буде лінійним. Інфляція, ставка НБУ та валютний курс продовжать взаємодіяти як пов’язані шестерні однієї системи: зміна кожного показника впливатиме на інший, формуючи загальну картину макроекономічної стабільності.
Базовий сценарій передбачає повільне, але відчутне зниження інфляційного тиску. Відновлення внутрішнього виробництва, стабілізація логістики та контрольована монетарна політика дадуть змогу утримувати інфляцію в коридорі 6–8% наприкінці 2026 року та близько 5–7% у 2027-му. За таких умов НБУ зможе продовжити цикл помірного зниження облікової ставки, зберігаючи її в діапазоні 13–15% — достатньо високому, щоб стримувати ціни, але вже прийнятному для відновлення кредитування.
Курс гривні у цей період залишатиметься відносно стабільним, із поступовим рухом у бік помірної девальвації. Ключовим чинником буде зовнішнє фінансування — саме воно відіграватиме роль «якоря», що забезпечує ринку додаткову ліквідність та зменшує сезонні перекоси попиту й пропозиції. За базовим прогнозом гривня коливатиметься в діапазоні 42–46 грн за долар у 2026 році та 44–48 грн у 2027-му, без різких стрибків, але з реакцією на зовнішні та внутрішні ризики.
Оптимістичний сценарій можливий у разі швидшої відбудови, зростання прямих інвестицій та розширення експортних можливостей. Тоді інфляція знижуватиметься швидше, ставка НБУ впаде до 11–13%, а курс триматиметься ближче до нижньої межі прогнозу. Навпаки, у разі затримок міжнародних програм, нестабільності на світових ринках або посилення військових ризиків інфляція може вийти за межі базового коридору, ставка залишиться високою, а курс відреагує більш значною девальвацією.
Попри невизначеність, головна тенденція 2026–2027 років — повернення економіки до більш передбачуваної моделі. Ринок стане менш залежним від кризових рішень і більше — від структурних змін, інвестицій та відновлення виробництва. Для бізнесу й населення це означає одне: у найближчі роки з’являтиметься дедалі більше можливостей планувати фінанси на довший горизонт, а не жити в режимі постійної турбулентності.
